Моделі насильницької поведінки в сприйнятті і оцінці підлітків і молоді

Дослідження причин і характеристик насильства і насильницької поведінки, що мають місце в молодіжній та підлітковому середовищі є актуальним завданням соціальної психології. В широкому значення слово "насильство" приймається як підтип агресії, тому теоретичною основою для вивчення насильства можуть бути роботи з проблем агресії (Н.В. Тарабрина, Рут Соонетс, Аліси Міллер, Лемме Халдре і ін.). Поняття "насильство" в його вузькому сенсі приймається як надання на людей силового впливу з метою знищення, покарання або контролю (М.Д.Асонова, О.Н.Зіновьева, Лемме Халдре).

В ході проведеного дослідження вивчалися найбільш характерні форми агресивної поведінки серед підлітків та молоді на основі методик: "Особиста агресивність і конфліктність" Є. П. Ільїн, П.А.Ковалева- "Методика дослідження агресивної поведінки підлітків" А.Басса, А.Даркі - і установки представників даних соціальних груп про насильство і насильницьке поведінку. Для вивчення установок використовувався розроблений нами опитувальник, в якому піддослідним пропонувалося оцінити вираження на рівень прийняття, або неприйняття його. (Наприклад, "будь-яке насильство вимагає відповідних дій", "справжній думку не буде покладатися на силу" і ін.) В ході дослідження була спроектована модель насильницької поведінки в сприйняття і оцінки підлітків і молоді, вивчено зв`язок між моделлю і агресивною поведінкою.

Вибірка склала 112 осіб, обох статей, з яких 56 - студенти другого курсу медичного училища, 28 - учні 9-го класу з математичним ухилом і 28 - учні 9-го загальноосвітнього класу, серед яких діти з девіантною поведінкою.

Одним з положень нашої гіпотези було припущення, що відображаються в моделі переконання, погляди, оцінки, знання, емоційне сприйняття тих чи інших фактів насильства залежать від ступеня соціального благополуччя, вікового та гендерного відмінностей.

Дослідження підтвердило залежність моделі насильства від статі випробуваного. Крайньою формою насильства в групі підлітків чоловічої статі, визнаються: загроза кулаком, удари, бійки, тобто нанесення фізичної шкоди. Крайньою ж формою насильства в групі підлітків жіночої статі є: приниження, примус до чого-небудь, тобто нанесення психологічного або моральної шкоди. До насильницьких дій в обох групах не відносять: образи, ігнорування, насмішки, крик або підвищення голосу.

Аналіз відповідей та створених за їх результатами моделей дозволив прийти до думки, що сприйняття підлітками насильства більш розпливчасто, ніж у студентів (віковий фактор). Вони не завжди вміють відрізнити добро від зла, хороше від поганого (прикладом може служити, що до насильства не відносять образу, ігнорування, брутальність ...).

Одним з напрямків нашої роботи було дослідження емоційного сприйняття моделі насильницької поведінки підлітками. Обробка отриманих даних показала, що підлітки мало співчувають і переживають за людей, які зазнали насильства, і нерідко самі ж жертви здійснюють насильницькі дії по відношенню до інших. Особливо це помітно в групі соціально неблагополучних підлітків. Даний результат дозволяє зробити висновок про недостатність розвитку емоційної сфери в подструктуре особистості соціально неблагополучного підлітка.

Досліджуючи ступінь залежності між агресивною поведінкою і установками підлітка, ми виявили залежність між установками і формами агресії (фізична агресія - 0,49, вербальна - 0,57). Це дозволило припустити, що організація психокорекційної та педагогічного впливу на модель насильницької поведінки підлітка може стати позитивною основою для зниження рівня його агресивності, як на фізичному, так і на вербальному рівні.

Таким чином, рішення проблеми насильства в підлітковому та молодіжному середовищі нам бачиться в організації соціально-психологічного тренінгу, в ході якого здійснюється корекція сприйняття і оцінки насильства.

Бурдина Є.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!