Вплив спорту на когнітивний розвиток молодших школярів

У віковій і педагогічної психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникає рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом. Успішність здійснення навчальної діяльності багато в чому залежить від можливостей школярів передбачити майбутні дії, від уміння виділити різні варіанти виконання завдання, проаналізувати особливості кожного варіанту і вибрати найкращий (Ісаєв Є.І., 1984).

У процесі фізичного виховання, дитина вчиться регулювати свої дії, у нього розвивається рухова пам`ять, мислення, воля, здатність до саморегуляції психічних станів (Ільїн Є.П., 2000) У спорті діяльність людини спрямована на самого себе, на вдосконалення своїх фізичних і психічних якостей, рухових дій. Щоб відбувалося вдосконалення спортсмена, необхідно підвищувати активність всіх пізнавальних процесів. Якщо дитина буде прагнути до спортивного вдосконалення, то це прагнення буде позитивно впливати на його когнітивну сферу.

Мета роботи - виявити особливість впливу спорту на когнітивний розвиток молодших школярів, а саме на рефлексію, довільність, внутрішній план дій.

Гіпотеза - заняття спортом позитивно впливають на розвиток рефлексії, довільності, внутрішнього плану дій.

У дослідженні були використані методики, що дозволяють виділити рівень сформованості рефлексії (методика А.З.Зака "Рівень сформованості рефлексії"), довільності (методика Т.І.Юферевой "Рахунок"), внутрішнього плану дій (методика А.З.Зака "Діагностика сформованості внутрішнього плану дій "). Було обстежено сто дітей, що займаються і не займаються спортом, у віці 9-10 років.

У проведеному дослідженні встановлено, що рефлексія сформована у 44% дітей, які не займаються спортом, і у 86% дітей, що займаються спортом. Ці дані свідчать про досить високий рівень розвитку рефлексії досліджуваних груп школярів. Вони перевищують дані, наведені в роботах В. В. Давидова, про те, що при навчанні за стандартними програмами сформованість рефлексії виявляють 30% третьокласників. Показники юних спортсменів перевищують показники сформованості рефлексії учнів, які навчаються за розвивається програмі Ельконіна-Давидова, що становить 60%.

Дослідження по виявленню рівня сформованості внутрішнього плану дій показало, що діти, що не займаються спортом, вирішили всі завдання - 54%, не впоралося із завданням - 22%. Діти, які займаються спортом, вирішили всі завдання - 66%, не впоралося із завданням - 14% учнів.

Дослідження по виявленню рівня сформованості довільності показало, що діти, що не займаються спортом, погано зрозуміли інструкцію - 8 осіб, а діти, які займаються спортом - 4 людини

Середня продуктивність за кількістю правильно виконаних операцій за першим способом у дітей, які не займаються спортом, нижче (33 бали), ніж у дітей, що займаються спортом (37 бали). Середня продуктивність за кількістю правильно виконаних операцій за другим способом у дітей, які не займаються спортом, нижче (32 бали), ніж у дітей, що займаються спортом (38 бали). Середня загальна продуктивність у дітей, що займаються спортом, вище (37 бали) ніж у, які не займаються спортом (31 бал).

Результати досліджень свідчать про те, що спорт позитивно впливає на рівень розвитку рефлексії, довільності, внутрішнього плану дій. Вплив спорту відбувається за рахунок аналізу своїх успіхів і невдач. У спорті необхідно осмислювати свої дії, віддавати собі звіт у тому підставі. Необхідно представляти результати майбутніх дій, планувати шляхи досягнення мети. За рахунок бажання бути першим дитині доводиться більше порівнювати себе з іншими, проявляти наполегливість, волю.

Ващенко І.Є.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!