Інтелект як фактор процесу навчання

У світі, де людський фактор відіграє вирішальну роль, виявлення і вивчення ресурсів і резервів людини, що забезпечують якість і ефективність його життя і діяльності, представляє важливу психологічну та соціальну задачу. Знання особистісних особливостей і здібностей дозволяє з більшою ймовірністю прогнозувати поведінку людини, успішність його навчання і продуктивність професійної діяльності, а також уникати психічних і фізичних перевантажень, що особливо актуально сьогодні для системи освіти.

Важливий фактор у засвоєнні інформації - інтелектуальний потенціал людини, базові характеристики якого рухливі і мінливі люди різного віку. Оптимум сенсорно-перцептивного і вербального інтелекту виявлені в студентські роки (Б. Г. Ананьєв), коли відбувається виховання громадського діяча, освоєння багатьох спеціальних функцій, залучення до цінностей. Вирішення питань підготовки студентів у вузі має стосуватися не тільки забезпечення конкурентоспроможного фахівця, а й враховувати особливості розвитку пізнавальної сфери, оскільки вони забезпечують ефективність оволодіння знаннями загальних і спеціальних дисциплін та є умовою адаптації молодого фахівця (Л.В. Бучнева).

В освіті доцільно спиратися на якісну своєрідність інтелекту (інтелектуальні профілі, структурні показники). Його структура в психометрической підході тотожна структурі, що вимірює методики, і представлена сукупністю тих чи інших здібностей, що стосуються пізнавальних процесів, розумової діяльності. З урахуванням взаємозв`язків показників процесів уваги, пам`яті, мислення, уяви можна (і бажано) будувати взаємодію викладача зі студентами (форму подачі матеріалу, специфіку завдань). Оскільки інтелект як здатність не тільки проявляється в діяльності, а й розвивається в ній, це буде сприяти не тільки якістю навчання, а й самому інтелектуальному розвитку.

У нашому дослідженні (2008) взяли участь 40 студентів (з них 1 чоловік) 2-го курсу (спеціальність - менеджмент в сервісі і туризмі) денного відділення і 30 студентів (з них 17 чоловіків) 3-го курсу електротехнічних і будівельних спеціальностей заочного відділення . Діагностика інтелекту в цих групах студентів дозволила сформулювати деякі рекомендації щодо подачі матеріалу.

У групі студентів 2-го курсу виявлено рівномірний інтелектуальний профіль з відносно високим рівнем знань при середньому рівні загального інтелекту (IQ), що говорить про розвиток всіх, представлених в методиці, інтелектуальних функцій приблизно на одному рівні. У структурі інтелекту цих студентів найбільш взаємопов`язаний з іншими показник комбинаторно-логічного мислення, тому для кращого засвоєння і закріплення матеріалу студентами слід задавати питання на кмітливість, пропонувати різні практичні завдання. "Сирі" бали показали високу продуктивність рішення вербальних завдань (швидкість сприйняття і розуміння тексту, здоровий глузд), що, на наш погляд, відповідає обраної професії, віковою і статевою складу груп. Їм добре підійде вербальна, причому діалогова форма подачі матеріалу.

Особливість навчання на заочному відділенні - необхідність освоїти велику кількість матеріалу в стислій формі за короткий термін і, багато в чому, самостійно. Тому важливо так подати матеріал, щоб він зберігав максимальну інформативність і був відносно простий для розуміння. З урахуванням результатів діагностики інтелекту цих студентів при навчанні слід використовувати таблиці, графіки та інший наочний матеріал, а при вербальному викладі - зрозумілі формулювання, готові висновки. Це дозволить їм спиратися на здатність концентрувати увагу і уникати труднощів, пов`язаних з оперированием вербальним матеріалом і з використанням оперативної пам`яті.

Отже, наше дослідження дозволило дати деякі рекомендації щодо подачі матеріалу студентам на основі діагностики їх інтелектуального розвитку. В силу великого числа змінних, наші рекомендації застосовні лише до даних конкретних груп. Здається, що більш ґрунтовні рекомендації можливі при більш великому дослідженні, причому з урахуванням не тільки інтелектуальних, але і особистісних особливостей студентів, адже, як писав Б.Г. Ананьїв, в теорії особистості часто недооцінюють значення інтелекту, а в теорії інтелекту слабо враховуються соціальні і психологічні характеристики особистості, які опосередковують інтелектуальні функції.

Нуждіна А.А.