Рівень інтелекту або його структура

Протягом ряду років авторами (за участю Л.К.Федоровой і Н.А.Батуріна) розробляється комплекс методів для оцінки рівня і структури інтелекту, починаючи з підліткового віку. У процесі апробації окремих складових цього комплексу накопичено значний емпіричний матеріал про характеристики інтелекту учнів середнього і старшого шкільного віку, які навчаються за різними освітніми програмами і в школах різного типу. Оскільки частина цього матеріалу отримана при багаторазовому тестуванні одних і тих же учнів по еквівалентним формам комплексу, з`являється можливість лонгитюдного аналізу накопичених результатів, особливо в зв`язку з великими даними про успішність навчання обстежених осіб.

В якості одного з додатків аналізу авторами виявлено критерії прогнозу успішності навчання з основних шкільних спеціалізаціями (гуманітарної, природничо-наукової, фізико-математичної) на основі розподілу субтестових оцінок (профілю) інтелекту учнів. Що стосується рівня інтелекту, то запити до нього як фактору успішності навчання особливо очевидні в спеціалізованих школах, де розумовий розвиток учнів йде більш інтенсивно.

Тож не дивно, що в шкільній практиці поширена диференціація учнів по класах однієї паралелі в залежності від успішності навчання (в прихованому вигляді - від рівня інтелекту). Однак така диференціація не завжди етично обгрунтована і до того ж недостатньо ефективна для процесу навчання, оскільки той чи інший рівень інтелекту може визначатися абсолютно різної його структурою, не завжди адекватний формам подачі навчального матеріалу і стилю викладання.

Автори пропонують проводити не рівневу, а структурну диференціацію, яка передбачає, що в класи підбираються учні з однотипними профілями інтелекту. Викладання будується на основі когнітивних структур учнів. У вчителя, що взаємодіє з учнями таких класів, можуть формуватися оптимальні стилі викладання. Виклад матеріалу, звернене до найбільш просунутим інтелектуальним функціям, може виявитися досить ефективним для засвоєння.

Інша пропозиція націлене на коригування слабких місць в розумовому розвитку. Якщо в першому випадку підбір учнів в класи відповідно до профілю інтелекту можна робити і в старшому шкільному віці, то тут цю процедуру краще проводити раніше. Є шанс підрівняти відстали інтелектуальні функції, проводячи інтенсивне стимулювання їх розвитку, зокрема, з використанням спеціальних прийомів. Групова корекційна робота економічніше індивідуальної і може вестися шкільними психологами, а також, в непрямому вигляді, і вчителями.

Дашков І.М., Курганський Н.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!