Комунікативні установки підлітків з різним рівнем інтелекту

Перші психологічні дослідження, присвячені соціальної адаптації обдарованих дітей, з`явилися ще на початку минулого століття, але вчених досі цікавить питання про те, який вплив високий інтелект надає на процес адаптації дитини в соціумі. Чи справді обдаровані діти піддаються більшому ризику дезадаптації, ніж їх менш здібні однолітки, або, навпаки, високі когнітивні здібності допомагають обдарованій дитині краще розуміти себе та інших і, отже, легше адаптуватися в соціальному середовищі і краще справлятися зі стресовими ситуаціями, ніж це можуть робити звичайні діти?

З метою вивчення взаємозв`язків між інтелектуальними здібностями підлітків і різними аспектами адаптованості на базі однієї з гімназій Санкт-Петербурга навесні 2008 р нами було проведено психологічне обстеження учнів трьох 10-х класів (всього 62 людини.). Для діагностики інтелектуальних здібностей використовувався тест структури інтелекту Амтхауера, комунікативні установки і самооцінка підлітків вивчалися за допомогою тесту соціальної перцепції Фідлера-Ясюкова. 65% обстежених учнів характеризуються доброзичливою установкою по відношенню до людей (індекс MPC тесту Фідлера- Ясюкова gt; 7), відзначають в першу чергу гідності людини, поважають і цінують оточуючих людей. Для інших 35% учнів характерна скептична установка по відношенню до оточуючих (MPClt; 7), недооцінка хороших якостей людей, фіксація на недоліки людини. Порівняння за допомогою t-критерію Стьюдента цих двох груп учнів з різними комунікативними установками дозволило з`ясувати, розвиток яких інтелектуальних операцій впливає на формування в учнів гімназії доброзичливого ставлення до людей.

Виявилося, що у доброзичливих учнів достовірно вище розвинені саме ті інтелектуальні операції, які найбільше необхідні для успішного навчання в гімназії: понятійна категоризація (A4) і понятійне логічне мислення (A3). Всі обстежені десятикласники поглиблено вивчають дві іноземні мови, тому для успішного навчання їм необхідні хороші структурно лінгвістичні здібності, за формування яких відповідає понятійна категоризація. Понятійне логічне мислення характеризує загальну здатність до навчання, дозволяє розуміти логіку доказів, виділяти об`єктивні закономірності, розуміти сенс правил і формул. Якщо у скептичні учнів ці два інтелектуальних показника в середньому знаходяться в межах вікової норми, то у доброзичливих учнів і понятійне логічне мислення, і понятійна категоризація в середньому перевищують віковий норматив і відповідають гімназичного рівня.

Кореляційний аналіз отриманих даних дозволив довести, що розвиток цих двох інтелектуальних операцій пов`язано не тільки з доброзичливою установкою, але і з адекватною самооцінкою учнів (індекс P тесту Фідлера-Ясюкова). Однак були виявлені відмінності в механізмах соціальної перцепції десятикласників в залежності від профілю навчання.

При переході в старшу школу підлітки розділилися на три класи: технічний (поглиблене вивчення математики, інформатики та фізики), гуманітарний (література та історія) і універсальний (математика і література). Описані вище залежно самооцінки і комунікативних установок від здібностей учнів спостерігаються в технічному і універсальному класах, проте в гуманітарному класі достовірних відмінностей в інтелекті доброзичливих і скептичні учнів не виявлено. Це можна пояснити тим, що і навчальні програми, і вчителі зазвичай пред`являють менше вимог до інтелекту учнів гуманітарного класу, і навіть ті "гуманітарії", інтелект яких не відповідає гімназичного рівню, можуть отримувати задовільні оцінки і не відчувати себе гірше інших. Тому вони не потребують психологічної захисту, яка характерна для учнів інших класів із середнім рівнем інтелекту: неуспішна учень переконує себе, що його однокласники, може бути, і розумнішими, але у них безліч інших недоліків. Підкреслюючи ці недоліки, критикуючи товаришів, підліток таким чином самостверджується і відчуває себе краще.

Результати дослідження говорять про те, що сформованість інтелектуальних операцій, що забезпечують можливість успішного навчання в школі, надає підлітку впевненості в собі, сприяє формуванню адекватної самооцінки і доброзичливій установки по відношенню до оточуючих.

Белавина О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!