Оціночна тривожність, розумові здібності і академічна успішність: проблема співвідношення

У даній роботі представлені результати дослідження розумових здібностей та оціночної тривожності в учнів старших класів з різним рівнем академічної успішності.

Вивченням проблеми здібностей у вітчизняній психології займалися С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, Б.М. Теплов, В.Д. Дружинін и др в зарубіжній - Р. Кеттел, Д. Векслер, Ф. Гальтон, Г. Айзенк та ін. [По Л.Ф. Бурлачук]. У цьому дослідженні розумові здібності розглядаються в рамках ієрархічної теорії структури інтелекту С. Спірмена.

Авторами, що вивчали проблему тривожності, є: у вітчизняній психології - А.Р. Лурія, А.Н. Прихожан, В.М. Астапов, Н.Б. Пасинкова, А.І. Захаров, В.Р. Кисловская, Б.І. Кочубей, Е.С. Новікова та ін., В зарубіжній психології - З. Фрейд, О.Х. Маурер, Ч. Спилбергер, Г. Айзенк, К. Хорні та ін. [По В.М. Астапову]. Оціночна тривожність розглядається в рамках концепції ситуативної та особистісної тривожності, запропонованої Ч. Спілбергера.

Проблема тривожності на даний момент є недостатньо розробленою, що породжує безліч теорій, які в окремих випадках суперечать один одному. У зв`язку з цим дані, що існують з приводу взаємозв`язку тривожності і інтелектуальних здібностей, є розрізненими і неповними. Так, Е.А. Голубєвої встановлено, що у школярів з більш високою тривожністю частіше зустрічається висока успішність, в той час як в статті Н. Б. Пасинкова описується дослідження, в якому наводяться протилежні результати.

Звідси, сформульовані наступні гіпотези: 1) рівень оціночної тривожності в учнів з низькою успішністю вище, ніж у учнів з високою успеваемостью- 2) чим вище рівень оціночної тривожності, тим нижче академічна успішність і рівень розумових здібностей.

Об`єктом дослідження виступили учні десятих класів м Єкатеринбурга (51 чоловік: 24 дівчини і 27 юнаків). Розумові здібності вимірювалися за допомогою методики "Короткий відбірковий тест" Д. Вандерліка в адаптації В.Н. Бузова- для вивчення оцінної тривожності використовувався "Опитувальник оціночної тривожності" Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Л. Ханіна.

Залежність показників розумових здібностей та оціночної тривожності вивчалася за допомогою порівняльного (Манн-Уітні, Круськала-Уолліс) і кореляційного (Пірсон) аналізів.

Порівняння показало, що оцінна тривожність в групах учнів з низькою, середньою і високою академічною успішністю різниться за рівнем вираженості (р = 0,01). Так, в учнів з низькою успішністю виявлені більш високі показники тривожності, ніж у учнів із середньою (р = 0,01) і високою академічною успішністю (р = 0,01). А в учнів з високою успішністю виявлені більш високі показники тривожності, ніж у учнів із середньою успішністю (р = 0,01). Іншими словами, більш висока оцінна тривожність викликає і більше дезорганізують вплив на інтелектуальну діяльність, що, ймовірно, негативно позначається на академічну успішність учнів.

Кореляційний аналіз показав, що оцінна тривожність негативно пов`язана як з розумовими здібностями, так і з академічною успішністю. Ми схильні пояснювати ці результати тим, що, з одного боку, рівень оціночної тривожності визначає те, наскільки людина реалізує свої інтелектуальні здібності в ситуації оцінювання (іспит, контрольна робота, тест), тобто позначається на успішності учнів, а з іншого боку, рівень інтелекту також може визначати рівень оціночної тривожності. Також була виявлена позитивна взаємозв`язок між розумовими здібностями і академічною успішністю, яку можна пояснити тим, що академічна успішність відображає рівень інтелектуальних здібностей учнів.

На підставі вищесказаного можна зробити висновок: оціночна тривожність може чинити негативний вплив академічну успішність як на об`єктивну оцінку інтелектуальних здібностей. У зв`язку з цим пропонується застосовувати методи, спрямовані на зниження рівня тривожності: бесіди, тренінги, рольові ігри як з учнями, так і з педагогами, а також використовувати спеціальні навчальні програми.

Сосегова Олена Валеріївна

Дьяченко Олена Василівна