Діагностика шкільної тривожності в учнів 3 класу

Шкільна тривожність - це одна з типових проблем, з якими стикається педагог. Особливу увагу вона набуває тому, що виступає яскравим ознакою шкільної дезадаптації дитини, негативно впливаючи на всі сфери його життєдіяльності: не тільки на навчання, але і на спілкування, в тому числі і за межами школи, на здоров`я і загальний рівень психологічного благополуччя.

В даний час для діагностики шкільної тривожності використовуються різноманітні методичні підходи, серед яких, найчастіше, застосовують спостереження за поведінкою учнів у школі і експертні опитування батьків учнів та вчителів. Використовуючи метод спостереження, можна фіксувати різні параметри і характеристики діяльності групи дітей. Таке спостереження було організовано на останньому уроці, на предмет математики. Основне завдання спостереження - виділення дітей, чия поведінка відрізняється від поведінки основної маси дітей. Мета методики - діагностика рівня шкільної тривожності учнів за допомогою аналізу її прояви в поведінці.

Дітей про проведення дослідження не попереджали, щоб не знизити ймовірність демонстрації дітьми нетипових для них форм поведінки. Дослідник села на останню парту і не проявляла ніякого емоційного живого інтересу до того, що відбувається в класі.

Для проведення діагностики необхідні заздалегідь заготовлені бланки карти спостереження, де фіксуються вербальні і невербальні ознаки в поведінці учня. Також був приготований план розстановки парт в кабінеті, на якому відзначена розсадження учнів. У карті фіксується кожне прояв тривожності.

Обробка результатів спостереження являє собою кількості поведінкових проявів, що свідчать про те, що учень відчуває тривожність.

Стандартизованих кількісних показників, що дозволяють інтерпретувати результати спостереження, на даний час припустити не вдалося. У найзагальнішому вигляді можна сказати, що якщо в поведінці учня відзначається більш 50% ознак тривожності, перерахованих в карті спостереження, викладачеві слід звернути на це особливу увагу.

Метод експертних опитувань дозволяє отримати інформацію про симптоми шкільної тривожності, що з`являються у взаємодії з учителями та батьками. Такий підхід забезпечує "зовнішній" погляд на ставлення учня до різних компонентів освітнього середовища, що є цінним діагностичним матеріалом. У той же час, при обстеженні слід пам`ятати, що результати подібної діагностики багато в чому залежать від особливостей соціально-персептівной і мотиваційної сфер суб`єкта оцінювання.

Мета методу - діагностика шкільної тривожності шляхом аналізу її поведінкових проявів. Опитування проводилося індивідуально, в режимі розмови, і в груповій формі. Для проведення цього дослідження був також підготовлений бланк опитування, де батьки і вчитель відзначали варіанти поведінки, характерні для дитини.

При обробці результатів враховується кількість "несприятливих" оцінок, даних батьками або педагогом. На наявність шкільної тривожності вказує 5-6 або більше "несприятливих" ознак з 16. В результаті аналізу анкетних даних було діагностовано 26,7% учнів, у яких експерти відзначили наявність ознак шкільної тривожності. Подальше дослідження планується для виявлення причин шкільної тривожності і її корекції.

Нікітіна Марина Володимирівна