Розумовий розвиток і навчання: проблема організації дослідження

Б.Г. Ананьїв в своєму останньому фундаментальній праці (1977) справедливо вважав, що для оцінки ефективності різних освітніх програм явно недостатньо зазвичай застосовуються різнорідних, і часто довільних, показників успішності навчання за рівнем знань, умінь і навичок в учнів. Необхідно використовувати більш об`єктивні критерії, які можуть бути побудовані тільки на основі уніфікованих, причому саме психодіагностичних, засобів. Серед останніх, як нам представляється, провідне місце займають тести інтелектуального розвитку.

Для успішності вирішення поставленої проблеми ці тести повинні відповідати певним вимогам. По-перше, вони повинні дозволяти одночасно, або в період короткої експериментальної сесії, обстежити необхідні (досить великі) вибірки випробовуваних, що можливо тільки при використанні стандартизованих тестів із завданнями закритого типу. По-друге, для забезпечення об`єктивності результатів першого і наступних тестувань дуже важлива наявність декількох паралельних, обов`язково еквівалентних, форм тесту. Ця вимога необхідно для реалізації повноцінного лонгитюдного дослідження, без якого неможливо оцінити реальні зрушення в інтелектуальному розвитку обстежуваних під впливом факторів середовища (наприклад, різних освітніх програм). Звісно ж, що цим вимогам цілком відповідають розроблені авторами цієї публікації (за участю Н.А. Батурина і Л.К. Федорової) "повнорозмірні" тести інтелекту (УІТ РПЛ і ПІТ РПЛ).

Однак при задоволенні вкрай важливих запитів до використовуваного психодиагностическому інструментарію виникає цілий ряд проблем, пов`язаних з організацією самого дослідження. Це, перш за все, проблема формування і вирівнювання експериментальних (а при необхідності і контрольної) груп. Очевидно, що неможливо врахувати всі життєво важливі фактори, що впливають на розумовий розвиток. Тому необхідно зосередиться на обліку і описі найважливіших з них з точки зору завдань дослідження. Наприклад, при експериментальному вивченні даної проблеми бажано початкове вирівнювання груп не тільки за рівнем, але і за структурою інтелекту, шляхом вилучення із загального масиву даних порівнянних експериментальних і контрольних груп. Ще одним важливим аспектом діяльності дослідника міг би стати контроль або хоча б облік інших істотних, але не пов`язаних з впливом експериментального фактора (освітньої програми) змінних.

Виходячи з досвіду організації власних досліджень, авторами обговорюються спроби подолання вищеназваних проблем.

Дашков І.М., Курганський Н.А.