Самооцінка інтелекту і уявлення про нього у дорослих

Особливості інтелекту дорослих чоловіків і жінок давно привертають увагу дослідників. Проте, наявні дані вкрай суперечливі. Причому, вивчаються, як правило, уявлення про інтелект, інтелектуальний розвиток, самооцінка ж інтелекту і співвідношення її з тестової діагностикою мало враховується.

Наше дослідження, спрямоване на вивчення самооцінки інтелекту і уявлення про нього у дорослих у віці від 20 до 40 років з вищою технічною освітою, виявило цікаві результати.

Для дослідження даної проблеми ми вважали за можливе редукувати історично сформовані теорії до характеристик пізнавальної сфери: феноменологічний підхід (інтелект як особлива форма змісту свідомості) - розумний;

- генетичний підхід (інтелект як наслідок ускладнюється адаптації до вимог навколишнього середовища в природних умовах взаємодії людини з зовнішнім світом) - здатний;

- соціокультурний підхід (інтелект як результат процесу соціалізації, а також впливу культури в цілому) - культурний;

- процесуально-діяльнісний підхід (інтелект як особлива форма людської діяльності) - умілий;

- освітній підхід (інтелект як продукт цілеспрямованого навчання) - вчений;

- інформаційний підхід (інтелект як сукупність елементарних процесів переробки інформації) - знає;

- функціонально-рівневий підхід (інтелект як система різнорівневих пізнавальних процесів) - розсудливий;

- регуляційної підхід (інтелект як фактор саморегуляції психічної активності людини) - організований;

- онтологічний підхід (інтелект як форма організації індивідуального ментального досвіду) - розуміє.

На основі шести використовуваних методик вимальовуються наступні портрети обстежуваних груп.

Дорослий 20-30 років: розуміє, розумний, але не хоче вважати себе вченим і організованим. У його структурі особистості чільне місце посідає соціальний аспект, але фізичний аспект також важливий, на відміну від емоційного, його "Я-образ" відрізняється швидше різноплановістю, ніж гармонійністю.

Володіє високим рівнем інтелекту, легко навчається, вміє швидко вирішувати абстрактні завдання, наполегливий, утворений. Це емоційно зріла особистість, яка вміє керувати своїми невдачами. Але при самооцінці свого інтелекту на перше місце ставить саморегуляцію, і не вважає себе досить компетентним. Оцінює себе неадекватно.

Дорослий 30-40 років: розуміє, здатний, але не хоче вважати себе вченим і культурним. Інтелектуальний аспект в його структурі особистості займає головне місце, фізичний аспект також важливий, на відміну від соціального, має гармонійністю "Я-образу".

Володіє високим рівнем інтелекту, легко навчається, вміє швидко вирішувати абстрактні завдання, наполегливий, утворений, що і оцінює відповідно. Це емоційно зріла особистість, яка вміє керувати своїми невдачами.

Для нього характерна реальна самооцінка компетентності, яка підтверджується рівнем розвитку практичного інтелекту.

В ході дослідження виявлено більш адекватна оцінка свого інтелекту (компетентності) зрілими дорослими, на відміну від молодих- при цьому шкала компетентність відповідає рівню практичного інтелекту.

Чижова Наталія Вікторівна

Шалімова Галина Олексіївна