Психологічний профіль особистості з високим інноваційним потенціалом

Процес впровадження інноваційних проектів торкнувся практично всіх сфер сучасного життя. Рушійною ж силою цього процесу є інноваційна поведінка людини, яке включає в себе такі компоненти, як особисті якості, компетенції, вітальність (В. Є. Клочко, Е. В. Галажінскій). Нами було проведено дослідження 400 переможців всеросійського конкурсу "Учасник Молодіжного Науково-Інноваційного Конкурсу" (У.М.Н.І.К.) з метою виявити типові особливості їх інноваційного потенціалу. Для цього були застосовані тест "Життєстійкість" (С. Мадді, адаптація Д. А. Леонтьєва та Є. І. Рассказова), тест "Визначення креативного потенціалу", Томський опитувальник ригідності (Г. В. Залевський), "Методика оцінки комунікативного мінімуму менеджерів "(Л. Уманський).

Отримані результати були організовані в базу даних і оброблені статистично. Застосований кластерний аналіз за допомогою методу Уорда за критерієм частотної народження (Евклідовій метрики), дозволив виділити два основних кластера респондентів з п`ятьма субкласстерамі: в перший з них увійшли 61 респондент (1.1-субкластер), у другій - 85 респондентів (1.2-субкластер), в третій - 52 респондента (2.1.1-субкласетр), в четвертий - 104 респондента (2.1.2-субкластер), п`ятий складено 87 респондентами (2.2-субкластер).

Виконаний дисперсійний аналіз (метод ANOVA-MANOVA) виявив достовірні відмінності між кластерами по виділеним психологічним підставах. Значні міжгрупові відмінності були виявлені (p = 0,0000) за окремими шкалами життєстійкості (залученість, контроль, ризик) і за сумарним індексом. Найбільша вираженість життєстійкості за сумарним індексом була виявлена у представників 1.1-субкластера (38,8 бала) і 1.2-субкластера (37,6 бала). Представники цих же субкластеров володіли найвищими значеннями за іншими показниками життєстійкості. Високий рівень життєстійкості пов`язаний з високим рівнем осмислення життя людини, така людина має високий рівень активності. Найменші значення за показником сумарного індексу були виявлені у представників 2.1.2-субкластера (32,2 бала) і 2.2-субкластера (29,1 бала). У них же найбільш низькі значення за іншими показниками життєстійкості.

Значні міжгрупові відмінності були виявлені по такій характеристиці, як ригідність (p = 0,0000). Найменш ригидной групою виявилася 1.2.-субкластер (24 бали), а з високими показниками за шкалами 2.2.-субкластер (34,4 бала). Високий рівень ригідності блокує вихід людини за межі себе, перешкоджає розвитку інноваційного потенціалу (С. А. Богомаз). Низькі значення, навпаки, відображають його відкритість.

Значні міжгрупові відмінності були виявлені і за показником комунікативної компетенції. Найбільш високими значеннями за сумарним індексом відрізнялися представники 1.1.-субкластера (94,4 бали p = 0,0000) і 1.2.-субкластера (92,6 балів p = 0,0000), низькі значення у 2.2.-субкластера ( 78,2 бали p = 0,0000). Згідно з отриманими даними, не всі учасники конкурсної програми "У.М.Н.І.К." мають високу коммуникативностью. Розглядаючи комунікативну компетентність в контексті інноваційного потенціалу, можна відзначити, що сформованість такої можливості може дозволити інноватору більш ефективно досягати цілей, конструктивно вибудовувати спілкування з людьми.

Аналізуючи отримані дані, варто відзначити, що серед переможців конкурсної програми У.М.Н.І.К., найбільш високим інноваційним потенціалом володіють представники 1.1-субкластера і 1.2-субкластера. Це люди, у яких поєднуються високі уровени життєстійкості і комунікативності, що дозволяють їм бути "емоційно включеними" в процес, яким вони займаються. Низький рівень ригідності сприяє нарощуванню можливостей і реалізації їх в дійсність (В. Є. Клочко, Е. В. Галажінскій).

З огляду на високих значень їх інноваційного потенціалу можна припустити, що саме вони можуть розглядатися як найбільш перспективні для інноваційної діяльності. Отримані дані, на нашу думку, також вказують на недосконалість організації науково-технічного конкурсу, оскільки в числі його переможців виявляються молоді люди з низьким інноваційним потенціалом. Очевидно, що виявлення переможців конкурсу повинно проходити за участю психологів, які потім можуть організувати психологічний супровід переможців для нарощування їх потенційних можливостей.

Петухова Юлія Олегівна