Особистісний потенціал підлітків, які страждають депресією

Одним з найважчих періодів у житті кожної людини є підлітковий криза. На думку А. Н. Леонтьєва, в підлітковому віці відбувається друге народження дитини. У цей період перед людиною відкриваються нові можливості і в той же час нові складності. Індивід в цей період часу набуває почуття вікової неповноцінності (Бохан Т. Г., 2003). Все частіше підлітки, яких не розуміють, замикаються в собі, відчужуються від того середовища, в якій живуть, занурюючись в депресію.

Причина депресії може розвиватися при фрустрації двох потреб (Бохан Т. Г., 2003):

• Афіліація (потреба у включеності, т. Е. В даному контексті потреба включитися в коло однолітків);

• Приватизації (потреба в відділенні від батьків). Підлітки, хворі на депресію, часто відчувають занепад сил, вони апатичні і безініціативні.

Зниження активності, відчуженість і самоізоляція від суспільства можуть спостерігатися і при деяких тривожних розладах, однак в більшості випадків для таких хворих характерно активна поведінка і збуджений стан. Крім того, даний розлад може провокувати спроби самогубства, призводити до втрати апетиту і втрати інтересу до життя.

У нашому дослідженні ми припустили, що підліток, що страждає депресією - матиме низький особистісний потенціал. Дослідження проводилося в Огуз ТКПБ (Томська клінічна психіатрична лікарня) в підлітковому відділенні 15 м Томська. Матеріали і методи дослідження. Вибірку склали підлітки (шість осіб) з них три дівчини і три молодих людини у віці з 12 до 17 років.

До нас фахівці цього відділення діагностували пацієнтів за допомогою методики "CDI" ( "опис дитячої депресії" М. Ковач). Результати їх дослідження виявили наявність важкого стану депресії у підлітків. При дослідженні особистісного потенціалу у підлітків, які страждають депресією, ми використовували такі методики, як "життєстійкість" (С. Мадді), "базисні переконання" (Р. Янов-Бульман) і "суб`єктивне благополуччя" (Н. П. Фетіскін). Використання даних методик для дослідження особистісного потенціалу було обгрунтовано доктором психологічних наук, професором С.А. Богомазом (Богомаз С. А., 2009).

Результати дослідження. За методикою визначення "життєстійкості", виходячи з середнього балу, у всіх респондентів були виявлені низькі показники за шкалами "залученість" (27,5 бала) і "контроль" (22,3 бала), т. Е. Респонденти не здатні включатися в рішення життєвих завдань, контролювати свої дії, свій стан здоров`я і перебувати в контакті з навколишнім світом. Показники за шкалою суб`єктивного благополуччя (середній показник по вибірці склав 9 балів) говорять про те, що підлітки, швидше за все, не задоволені собою і своїм становищем, позбавлені довіри до оточуючих і надії на майбутнє. Вони відчувають труднощі в контролі своїх емоцій, неврівноважені, негнучкий, постійно турбуються з приводу реальних і уявних неприємностей.

Ці результати підкріплюються і даними, отриманими за методикою "базові переконання", по якій показники відповідають нормі (3,5 бала) за такими шкалами, як: прихильність світу, доброзичливість людей, справедливість світу, контрольованість світу, випадковість і цінність "Я". За шкалами "самоконтроль" і "везіння" методики "базові переконання", респонденти демонструють показники нижче норми (2,8 бала). Дані результати свідчать про те, що підлітки схильні довіряти світові з переконаністю в тому, що він до них прихильний. Їм властиве почуття справедливості в тому контексті, що кожен отримує те, що заслуговує, при цьому - вони не вірять у вдалий хід подій свого життя і не мають надій на майбутнє. Підлітки впевнені в здатності контролювати те, що відбувається, але при цьому не схильні довіряти собі.

У ході проробленої роботи ми підтвердили свою гіпотезу, що підлітки, які страждають депресією, мають низькі показники особистісного потенціалу. Більш того, отримані результати дозволяють стверджувати, що депресія може гальмувати розвиток особистісного потенціалу, т. К. Це ригидная форма поведінки "притупляє" активне зростання підлітка і сприяє розвитку фіксованих форм поведінки. На закінчення хотілося б додати, що низький особистісний потенціал має свою динаміку, він розвивається протягом життя, і можна припустити, що після лікування і активної включеності в життя, отримання необхідної психологічної підтримки можливе підвищення особистісного потенціалу за рахунок внутрішніх ресурсів.

Шухлова Ю. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!