Комплексний підхід до вивчення проблеми депресивних станів

Соціально-економічна нестабільність в суспільстві істотно впливає на психіку людини, обумовлюючи її зміни і порушення. Особливо наочні ці прояви в підлітковому віці, в якому активізуються програми соціалізації і індивідуалізації людини на тлі кризового біологічного розвитку.

Аналіз літературних даних дозволяє говорити про те, що одним з провідних факторів, що негативно впливають на психічне і фізичне здоров`я, є переживання депресії. Особливу тривогу викликає збільшення депресій серед підростаючого покоління.

Методологічною основою нашого дослідження з`явився системний підхід, який дає змогу розглядати людину як сукупність взаємодоповнюючих і взаимовлияющих один на одного компонентів. Метою нашої роботи було вивчення провідних чинників виникнення депресивного стану. Гіпотезою стало положення про те, що депресія базується на цілому комплексі негативно впливають компонентів біологічного і соціального характеру. Дослідження проводилося на базі однієї зі шкіл міста серед підлітків 14 15 років. В ході дослідження були виявлені кореляційні зв`язки показників схильності до виникнення депресії з показниками ряду інших характеристик індивідуальності підлітка.

За результатами проведеного нами дослідження можна говорити про те, що депресія сильно пов`язана з характеристиками темпераменту підлітка. Чим нижче рухливість нервових процесів, тим вище рівень депресії. Низький рівень фізіологічної опірності, емоційна нестійкість також збільшують можливість виникнення депресії. Депресивний стан тісно пов`язане з переживанням тривоги, фрустрацією потреби досягнення успіху, з почуттям провини, страхом перевірки знань, страхом у відносинах із учителями, страхом не відповідати очікуванням оточуючих, з підвищеним самоконтролем. Підлітки, що мають високі показники за шкалою депресії, неемоційно, непластичною, неенергійним в спілкуванні. У них схильність до виникнення істерії і психопатії.

Чадаєва М.В.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Комплексний підхід до вивчення проблеми депресивних станів