Вивчення особливостей сором`язливості в молодшому шкільному віці

У концепції модернізації російської освіти вказується, що в умовах переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства підвищується значимість збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров`я підростаючого покоління. Згідно з даними вітчизняних і зарубіжних дослідників, в сучасному світі намітилася стійка тенденція до зростання кількості сором`язливих людей. За даними Ф. Зімбардо, 80% опитаних їм американців відповіли, що в певний період свого життя вони були сором`язливими. Приблизно чверть опитаних віднесли себе до хронічно сором`язливим. За даними В. Н. Куніцина (1995), значна частина дорослого населення, нашої країни потрапляють в категорію соромливих (30% жінок і 23% чоловіків). У школярів поширеність сором`язливості коливається від 25 до 35%.

Внаслідок вищесказаного особливої актуальності набуває вивчення даного складного стану, так як сором`язливість може надавати найрізноманітніші впливу - від легкого дискомфорту до незрозумілого страху перед людьми і важких неврозів, депресій. Значна поширеність і зростання виявлених депресивних розладів, особливо в дитячому та підлітковому віці в останні десятиліття, - пояснюють неослабний інтерес дослідників до цієї проблематики.

У теоретичному та практичному аспектах значущими для нас виступили дослідження з проблеми сором`язливості В. Джонса, Б. Карпентера, Ф. Зімбардо, С. Степанова, М. Бруно, Е. Шостром, К. Зарді, Д. Деніелс, Р. Пломін і ін . Не дивлячись на наявні теоретичні підходи до дослідження проблеми сором`язливості, її практичної значущості, залишається багато спірного і невирішеного.

Необхідно також відзначити, що велика кількість робіт у вітчизняній, зарубіжній психології присвячено різним проблемам онтогенезу (І. В. Дубровіна, В. А. Крутецкий, Д. І. Фельдштейн, А. М. Прихожан, І. С. Кон, С. В. Ковальов та ін.) - в них сором`язливість розглядається, але не виділяється як предмет дослідження, тому дані щодо неї носять розрізнений, описовий характер. Недостатньо досліджені умови педагогічної профілактики сором`язливості в загальноосвітньому закладі, відсутні досить ефективно працюють корекційно-профілактичні програми і т. Д.

Мета нашого дослідження - вивчення особливостей сором`язливості в молодшому шкільному віці. В якості робочих гіпотез ми висунули наступні положення: чим вище рівень сором`язливості, тим нижче показники комунікативних умінь і навиков- високий рівень сором`язливості негативно впливає на індивідуально-емоційний розвиток дітей молодшого шкільного віку, що проявляється у високій тривожності і напруженості, емоційної нестійкості, зниженому настрої , в неадекватною самооцінці, в нездатності подолання стресу, депресії.

Для підтвердження або спростування цієї гіпотези нами було проведено емпіричне дослідження, метою якого було вивчення особливостей сором`язливості і її корекції в молодшому шкільному віці. З усіх обстежених школярів усього 40% показали середній рівень сором`язливості (норма), а решта 60% респондентів мають крайні показники: від дуже низького (3%) до високого (23%) і дуже високого (36%), що вкрай негативно впливає на процес спілкування: спостерігається нерівність в контактах з людьми, мінливість інтересів, невпевненість в собі, виражена чутливість, вразливість, схильність до дратівливості і ін.

Необхідно відзначити, що у всіх серіях проведеного нами емпіричного дослідження, у сором`язливих дітей були виявлені виділені вище загальні симптоми сором`язливого поведінки: високий рівень тривожності, невпевненості, сором`язливості, низький рівень товариськості. Проведене емпіричне дослідження дозволило розширити феноменологію і виділити ряд додаткових ознак сором`язливості. Таким чином, можна стверджувати, що поставлена нами гіпотеза вірна.

Нурмухаметов Ернест Альбертович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!