Творча терапія як метод роботи з сором`язливими і нерішучими дітьми

На питання: "Чому ми сором`язливі?" різними фахівцями висуваються різні варіанти відповідей: Наприклад, дослідники особистості переконані, що сором`язливість передається у спадок, точно так же, як розумові здібності чи зріст людини. Сучасна версія теорії вродженої сором`язливості належить Реймонду Кетелла. Він упевнений, що особистість індивідуума складається з набору основних якостей, які можна визначити, систематично проаналізувавши відповіді людини на питання тесту. Відповіді корелюються, потім вони зіставляються з відповідями батьків або дітей, і таким чином з`ясовується, передана риса у спадок чи ні.

Біхевіористи вважають, що сором`язливим просто бракує соціальних навичок, необхідних для повноцінного спілкування з іншими людьми, а психоаналітики кажуть, що сором`язливість - це не що інше, як симптом вираження на свідомому рівні бурхливих у підсвідомості глибинних психічних протиріч.

Соціологи і деякі дитячі психологи вважають, що сором`язливість можна розуміти в аспекті соціальних установок: ми бентежимося, коли мова заходить про дотримання громадських пристойності. Соціопсихологи стверджують, що сором`язливість дає про себе знати з того моменту, як людина говорить собі: "Я сором`язливий".

При виникненні труднощів (в даному випадку це складності, пов`язані із взаємодією, виразом себе, своїх думок, відчуттів), використовують корекційні програми. Завдяки опитуванню батьків і спостереження за дітьми, які навчаються в початковій школі, були виділені хлопці, які потребують цієї корекції. Нами в якості корекційної роботи було виділено творча терапія.

Представлений психологічний тренінг "Тілесно-орієнтована психотехніка актора" розроблений на основі принципів навчання акторської майстерності в рамках шкіл. К. С. Станіславського і М. А. Чехова. Завдання дослідження - підвищення чутливості до себе, до іншої людини, вміння зрозуміти і передати свій емоційний стан і "увійти" в емоційний стан іншої, повноцінну взаємодію з іншим.

Ситуації, пропоновані в цьому тренінгу, багато в чому штучні, але вони дають навик розшифровки невербального мови, дають тим самим новий досвід спілкування. Навик набувається шляхом освоєння вправ за наступними напрямками (тем):

1) Звільнення від м`язових напружень (від так званих "затискачів").

2) Увага. У цій темі містяться вправи на зосередження уваги (на "тут і тепер"), перемикання уваги, привернення уваги до себе і т.д.

3) Уява і фантазування, які є необхідною ланкою творчого пошуку, наповнюють подібні рухи людини різноманітним і, головне, осмисленим змістом.

4) Власне спілкування і взаємодія з опрацюванням невербальних засобів спілкування (інтонацій, міміки, рухів і т. П.) І його змісту (контексту, підтексту, атмосфери).

5) Кульмінація циклу занять - взаємодія в хеппінінг - імпровізації.

Дана корекційна робота була проведена у вигляді пілотажного (пробного) варіанту. У заняттях з творчої терапії брали участь 4 дитини. Можна відзначити наступні зміни: при розмові діти більш спокійні, дихання стало рівніше і глибше, очі підняті на співрозмовника, голос впевненіше, голосніше, м`язи розслаблені. Дані показники відзначають і батьки.

Таким чином, можна відзначити, що з нерішучістю і сором`язливістю можна і потрібно боротися. Одним з ефективних методів є творча терапія, яка дозволяє дитині розкритися, самовдосконалюватися.

Ілющенко Юлія Миколаївна

Міхеєва Анастасія Миколаївна