Інтегральна індивідуальність в процесі психологічної адаптації

Сучасні умови життєдіяльності змушують людину відчувати певні труднощі в ході психологічної адаптації, подолання яких залежать від особливостей індивідуальності. Процес психологічної адаптації феноменологічно постає як певне спільне зміна суб`єкта і адаптогенної ситуації, поступове накопичення цих змін з метою досягнення оптимального стану між ними. Аналіз літературних даних дозволяє говорити про те, що здатність до психологічної адаптації є не тільки індивідуальна, а й особистісним властивістю.

Метою нашої роботи було вивчення впливу підсистем індивідуальності в процесі психологічної адаптації. Компонентами індивідуальності в нашому дослідженні виступали біологічні (властивості нервової системи, серцево-судинної системи), психосоціальні (характерологічні особливості особистості, психоемоційний статус, комунікативний тип поведінки) якості суб`єкта.

Методологічною основою нашого дослідження з`явився системний підхід, який дає змогу розглядати людину як сукупність взаємодоповнюючих і взаимовлияющих один на одного компонентів. В якості гіпотези виступило положення про те, що на адаптивні здібності впливають всі ієрархічні рівні системи інтегральної індивідуальності. Дослідження проводилися серед старшокласників і студентів у віці від 14 років до 21 року.

В ході дослідження були виявлені кореляційні зв`язки показників, що виявляють адаптивні здібності з іншими властивостями індивідуальних характеристик людини. Це дозволяє говорити, що в процесі психологічної адаптації фізичний, психічний, соціальний компоненти завдяки взаємокомпенсації ведуть до вирівнювання функціонального стану. Аналіз отриманих даних дозволив розділити вибірку на дві групи. До першої групи увійшли особи з високими показниками адаптивних здібностей, а в другій групі представлені випробовувані з низькими показниками адаптивних здібностей. Ці дані були отримані на основі проведення комплексу психодіагностичних методик і лабораторного дослідження. Використовуючи t-критерій Стьюдента, ми виявили відмінності вираженості індивідуальних властивостей кожного компонента випробуваного для двох груп.

На фізичному рівні першої групи характерно рухливість нервових процесів, нормальна регуляція симпатичної і парасимпатичної нервової системи (нормокардія) - другої групи - сила процесів збудження, посилення тонусу симпатичної системи в спокої (тахікардія). На психічному рівні в першій групі спостерігається нервово-психічна стійкість, впевненість в собі, низька тривожність, емоційна лабільність, відсутня тенденція акцентуації рис характеру-у другій групі - емоційна нестійкість, високий показник тривожності, напруженість, агресія, емоційна нелабільность, тенденція до акцентуації рис характеру. На соціальному рівні в першій групі переважає сміливість, довірливість, висока моральна нормативність, товариськість, інтернальність тип контролю-у другій групі - сором`язливість, підозрілість, низька моральна нормативність, екстернальний тип контролю особистості.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що адаптивні здібності залежать від ступеня сформованості біологічних і психосоціальних якостей індивідуальності. Це може бути основою прогнозування і психопрофілактики поведінки і стану людини в процесі психологічної адаптації.

Копічнікова А.В.