Адаптація дітей 6-7 років до інтелектуальної діяльності

Однією з найважливіших проблем сучасної науки є вивчення закономірностей процесу адаптації організму людини до різних факторів середовища, особливо стосовно до дітей старшого дошкільного віку, так як в цей період перед ними виникає необхідність адаптації до нового ведучого виду діяльності - навчальної і, як наслідок, - до інтелектуальної діяльності. Це і пояснює підвищення інтересу до успішності адаптації дитячого організму до інтелектуальної діяльності на даному віковому етапі.

Гіпотеза нашої роботи: формування значущої мотивації при адаптації дитини старшого дошкільного віку до інтелектуальної діяльності забезпечує високу ефективність формування адаптивних реакцій за рахунок більш повного включення регуляторного контуру. Дослідження проводилося на базі ДОУ №38 Василеостровского району. У ньому взяли участь 22 дитини 6-7 років - 12 дівчаток і 10 хлопчиків. В ході експерименту були використані наступні методики. Визначення лабільності нервових процесів проводилось по теппінг-тесту. Оцінка рівня емоційної напруженості, побічно свідчить про емоційну готовність до виконання високоінтенсивної роботи, проводилася тестом колірних переваг М.Люшера в модифікації К.Шіпоша. Оцінка швидкості переробки зорової інформації в ЦНС проводилася "коректурної проби".

Для обчислення інформаційної вартості інтелектуальної діяльності була використана формула відносини швидкості переробки інформації (А) в ЦНС у дітей старшого дошкільного віку (за результатами тесту "коректурних проба" на I і II етапі дослідження) до частоти серцевих скорочень за одну хвилину (ЧСС). Отриманий результат вимірювався в біт / удар за одну хвилину. Для кожної дитини було обчислено два коефіцієнта зміни інформативною вартість занять різного ступеня мотивованості.

Порівняння двох коефіцієнтів дозволило розділити дітей на три групи. В першу групу потрапили діти з високою ефективністю формування адаптивних реакцій, яка в даному випадку виражається в збільшенні коефіцієнта інформативною вартості інтелектуальної діяльності. До другої групи потрапили діти з середньою ефективністю, що виражається в незмінності коефіцієнта інформативною вартості. До третьої групи були віднесені діти з низькою ефективністю, що виражається в зменшенні коефіцієнта.

Аналіз взаємозв`язку віднесеності дитини до однієї з перерахованих вище груп з іншими даними, отриманими в ході дослідження (лабільність, ВК, швидкість і обсяг переробки інформації в ЦНС), дозволив констатувати наступне. У дітей першої групи спостерігається висока ефективність формування адаптивних реакцій до інтелектуальної діяльності. У дітей, віднесених до другої групи, можна відзначити досить високу ефективність формування адаптивних реакцій. І, нарешті, для дітей з третьої групи характерні неповне залучення резервів вегетативних систем в адаптивні реакції і низька ефективність їх формування.

Узагальнення отриманих даних дозволяє констатувати:

1) встановлена фізіологічна вартість адаптивних реакцій в процесі інтелектуальної діяльності;

2) особливості адаптації організму дітей старшого дошкільного віку до інтелектуальної діяльності в умовах вмотивованою і невмотивованої діяльності вказують на значення мотивацій як фактора, мобілізуючого функціональні резерви організму;

3) у дітей старшого дошкільного віку можна виділити різні рівні мобілізації функціональних резервів, найбільш явно проявляються в умовах вмотивованої діяльності;

4) велика емоційність дівчаток сприяє формуванню у них більш досконалої системи мобілізації резервних можливостей організму, що визначає їх стрес-стійкість.

У дослідженні підтвердилася вихідна гіпотеза. Показано, що мотивація діяльності призводить до формування більш адекватних адаптивних реакцій, причому у дівчаток ці процеси більш виражені.

Александрова А.А., Мельников Д.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!