Опитувальник порушень статеворольової самоідентифікації

В даний час поряд з відсутністю теоретичних напрацювань з питання порушень статеворольової самоідентифікації немає простих і доступних практичному психологу методів для визначення подібних порушень. З огляду на наявність або відсутність порушень статеворольової самоідентифікації, можна прогнозувати міцність сімейних зв`язків. У відомій нам літературі немає посилань на спроби створення опитувальника, що дозволяє оцінити ступінь цих порушень.

Пропонований нами опитувальник містить 85 питань по 17 шкалами, що визначає рівень вираженості ряду характеристик, притаманних людям з порушеннями статеворольової самоідентифікації. Випробуваний повинен вибрати один з трьох відповідей: "так", "важко сказати (іноді)", "ні". Відповідь "так" оцінюється в 2 бали, "важко сказати (іноді)" в 1 бал, «ні» в 0 балів. Час на відповіді не обмежена. Кожен особистісний фактор оцінюється за допомогою підсумовування балів з усіх питань. Для цього призначена спеціальна таблиця, яка містить назву шкал. Максимальна оцінка за фактором 10 балів.

Оцінки за факторами порівнюються з середньостатистичними даними. Однак діагностичне значення має аналіз всіх чинників в сумі і загальний результат. Величина оцінок за більшістю шкал вище 6 балів і вище 100 балів по всьому опитувальником свідчить про тенденцію до порушення статеворольової самоідентифікації. Мова тут йде саме про тенденції, а не про наявність таких порушень. Цей тест відповідає вимогам валідності, надійності і стандартизації.

Характеристика вибірки. З використанням запропонованого опитувальника обстежено 281 осіб, які подали заяву про розлучення. Результати тестування 17 осіб були розцінені як недостовірні і відкинуті. Відібрана група випробовуваних (264 людини) включає в себе 126 чоловіків і 138 жінок у віці від 19 до 38 років і з сімейним стажем від 2 місяців до 12 років. Для порівняння використовувалася однорідна контрольна група, в якій через різко відхиляються значень були відкинуті дані 6 осіб. Представники цієї групи (112 чоловіків і 124 жінки) перебувають у шлюбі не менше року.

Результати. Отримані дані оброблені методами кореляційного і факторного аналізу з використанням комп`ютерної програми Quatro-pro 4.0. Виявлено статистично значуща (р0,01) зв`язок розлучень з порушеннями статеворольової самоідентифікації. У групі подали заяву на розлучення відзначено підвищення оцінок вище 6 балів за 10 і більше шкалами і вище 100 балів по всьому опитувальником в 71,6% випадків. Загальна оцінка за опитувальником у цієї групи склала 78,4 бала. У контрольній групі підвищених оцінок не зазначено, характерний розкид даних. Загальна сума становить 30,2 бала. У той же час оцінки вище 6 балів за 10 і більше шкалами, а також вище 100 балів по всьому опитувальником відзначено в 14,5% випадків, що відповідає літературним даними про поширеність порушень в популяції.

Обговорення. Статистично достовірно показано наявність порушень статеворольової самоідентифікації в групі осіб, які подали заяву на розлучення, в порівнянні з контрольною групою, яке було виявлено за допомогою доданого опитувальника. Це дозволяє використовувати диференційно-діагностичний опитувальник порушень статеворольової самоідентифікації для психологічного прогнозу міцності сімейного союзу осіб, що вступають у шлюб. Щодо осіб, у яких виявлено тенденцію до порушення самоідентифікації, необхідно виробити психотерапевтичний підхід для корекції даних порушень. Крім того, показана статистично достовірний зв`язок порушень статеворольової самоідентифікації з різними формами аутоагресивної (суіці-віддалені спроби) і адитивного (наркотизація і алкоголізація) поведінки, дисгармонією, соціальною дезадаптацією.

Берно-Беллекур І.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!