Загальний опитувальник каузальної орієнтації десі і райана

Для вимірювання ступеня вираженості каузальних орієнтацій Деси і Райаном був розроблений відповідний психодиагностический інструмент - загальна шкала (опитувальник) каузальної орієнтації (The General Causality Orientation Scale - GCOS) (Deci, Ryan, 1985b).

Пункти GCOS є опис різних життєвих ситуацій, оскільки каузальні орієнтації (КО) проявляються в реакціях на події, що відбуваються в повсякденному житті людини. Ситуації підібрані так, що кожна з них передбачає кілька можливих способів реакцій (поведінкових, вербальних або в розумовому плані, на рівні думок або почуттів). Для кожної ситуації запропоновано три варіанти реакцій, опис яких включає в себе психологічні прояви всіх трьох типів КО. Випробуваному необхідно оцінити, наскільки ймовірно для нього реагувати в подібній ситуації кожним з трьох описаних способів. Оцінка проводиться за семибальною шкалою. Підрахувавши кількість балів, ми отримуємо показник по кожній субшкале. Результатом тестування за даною методикою є співвідношення трьох типів КО в особистості випробуваного, що виражається в пропорції сумарних балів за трьома субшкалам.

Процес розробки GCOS включав в себе наступні етапи (Deci, Ryan, 1985b). Спочатку було складено 96 питань (288 пунктів), які були випробувані на вибірці з 200 студентів Рочестерського університету. З них було виділено 12 питань (36 пунктів) з високими за результатами факторного аналізу навантаженнями по всім трьом факторам - автономії, зовнішньої і безособової КО. Опитувальник з 12 питань було запропоновано для заповнення 923 студентам і 193 працюючим дорослим. При цьому умови опитування варіювалися. Так, частина піддослідних заповнювали його двічі. Деякі заповнювали також ряд інших психодіагностичних методик. Частина випробовуваних заповнювали опитувальник в групі, частина - індивідуально. Вибірку дорослих склали учасники дослідницького проекту в сфері відносин матері і дитини, співробітники великих компаній, а також госпіталізовані пацієнти кардіологічних клінік.

На результатах вибірки 636 студентів був визначений показник альфа Кронбаха, який виявився дорівнює 0.741. При стандартизованих значеннях цей показник став трохи вище, що є свідченням високої одномоментної надійності GCOS. Були також виявлені близькі до нуля кореляції шкал автономної і зовнішньої КО (r = 0.034), помірна негативна кореляція автономної і безособової КО (r = -0.248- р lt; 0.001). Зовнішня КО помірно позитивно корелювала з безособової (r = 0.273- р lt; 0.001). Ці кореляції припускають відносну незалежність шкал один від одного, хоча має місце значуща зв`язок між безособової і зовнішньої КО, які протистоять автономії.

Для визначення стабільності результатів у часі (ретес- товой надійності) 51 випробовуваний заповнював GCOS повторно через 2 місяці. Кореляція результатів першого і другого виміру склала для автономної КО 0.749, для зовнішньої 0.711, для безособової 0.778, що демонструє хороші показники стабільності результатів у часі. Крім того, був виявлений взаємозв`язок результатів по GCOS з іншими конструктами (показники представлені в табл. 1).

Таким чином, було показано, що автономна КО значимо позитивно корелює з підтримкою автономії у дітей, з рівнем розвитку его і з самооценкой- негативно - з самознищенням. Зовнішня КО значимо позитивно корелює з патерном поведінки типу А, пов`язаним з кардіологічними захворюваннями (включає в себе агресивні тенденції, почуття тиску і напруги). Безособова КО значимо позитивно корелює з самознищенням, депресією, соціальної тривожністю і негативно - з самооцінкою.

128 учасників лабораторного експерименту крім GCOS заповнювали також опитувальник емоційних станів. Їх відповіді були піддані факторному аналізу, і на його підставі було виділено 8 факторів - ворожості (два фактора), задоволення, страху, збентеження, інтересу, подиву і провини. Випробовувані також від- віча на ряд додаткових питань, пов`язаних з їх актуальним станом і поведінковими установками. Результати показали, що велика частина значущих кореляцій з негативними емоційними станами доводиться на безособову КО. Вона значимо позитивно пов`язана з проявами емоцій збентеження, одного з видів ворожості, страху, провини і з рівнем напруги-негативно - з рівнем розслаблення. Зовнішня КО значимо позитивно корелює з іншим типом ворожості і значимістю виконання завдання-негативно - з рівнем старанності при виконанні завдання. Автономна КО негативно корелює тільки з одним з видів ворожості і виною. Таким чином, деструктивні емоції виявилися характерні переважно для безособової КО.

Крім цього автори порівняли показники за шкалами для чоловічої (n = 234) і жіночої (n = 278) студентських вибірок. У жінок виявилися значимо вище показники автономної, а у чоловіків - зовнішньої КО (p lt; 0.001). За безособової КО значущі статеві відмінності не виявлено.

Згідно з даними, отриманими іншими дослідниками (Hmel, Pincus, 2002), люди з високими показниками автономії характеризуються також високим рівнем самоусвідомлення (self- awareness), високою самооцінкою і рівнем розвитку его, низьким рівнем прояву самознищення (self-derogatory), а також таких «негативних» емоцій, як ворожість, сором і вина. Вони рідко відчувають нудьгу, більш сконцентровані і наполегливі при досягненні мети. Індивіди з високою орієнтацією на автономію відрізняються високим рівнем переживання свободи вибору, тенденцією шукати можливості для самодетерминации і розглядати події як забезпечують автономію, а також прагнуть засновувати свої дії на особистісних цілях і інтересах. У них більш високий рівень зв`язності «Я», що базується на саморефлексії, що підкріплює структуру «Я». Виявлена позитивна зв`язок високого рівня автономії з позитивним сприйняттям повсякденних подій і негативна - з переживанням неприємних емоцій.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!