Моральна самоідентифікація як регулятор поведінки підлітків

Все частіше в літературі ставиться питання про спрямовуючу силу загальнолюдських цінностей, здатних стати опорою в умовах нестабільного суспільства. Одна з труднощів, з якою ми зіткнулися при підході до вирішення даної проблеми, - відбір інструментарію, що дозволяє виявити моральні цінності підлітків. Існуючі методики, як правило, виявляють швидше декларовані цінності, мало що говорять про те, як себе буде вести людина в конкретній ситуації і наскільки ця структура цінностей регулює його поведінку.

Новизною даної роботи є принципово інший підхід до вивчення структури цінностей, що будується на основі виявлення значущих ідентифікацій. На нашу думку, структура відносин є ні що інше, як система моральних самоідентифікацій.

Піддослідним пропонувалося оцінити ряд моральних цінностей ( "добро", "любов", "справедливість" і ін.) І себе (реального і ідеального) по одним і тим же прикметником, згрупованих за шкалами: сили, активності, оцінки, простору і часу. Рівень самоідентифікації визначався як ступінь близькості оцінок запропонованих цінностей і себе. Психологічний сенс цієї процедури такий, що якщо людина вважає себе, наприклад, добрим, то в його підсвідомості як би накладаються або перетинаються два семантичних простору: простір такої моральної цінності, як "добро" (доброта), в його суб`єктивній оцінці та уявлення про себе .

Метою даного дослідження було виявити моральні цінності, які найбільшою мірою регулюють поведінку підлітків.

Гіпотези дослідження:

1. Мотиви в значній мірі регулюються тими моральними цінностями, з якими підліток самоідентифікується.

2. Властивості особистості взаємопов`язані зі структурою моральних цінностей і мотивами підлітка.

Як об`єкт дослідження виступали учні дев`ятих класів двох петербурзьких шкіл і учні Художнього ліцею, хлопчики і дівчатка у віці 14 16 років, всього 125 осіб.

Результати проведеного нами дослідження можна узагальнити в наступні висновки:

1. Найбільша значимість цінностей, які є керівними в поведінці, належить цінностям "істина" і "справедливість".

2. Наявність або відсутність ідентифікації виявилося непов`язаним з рівнем інтелекту. Підлітки з розлогою самоідентифікацією за більшістю показників нізкоадаптівни.

3. У підлітків з несформованими самоідентифікації властивості особистості більшою мірою пов`язані з мотивами поведінки, тоді як в групі зі сформованими ідентифікаціями цей зв`язок опосередкований і виникає з пов`язаності властивостей особистості зі значимими моральними цінностями.

4. Існує розбіжність у виборі мотивів, які спонукають до дії: в групі з наявністю самоідентифікацій більшого значення поряд з соціальними, "груповими" мотивами мають мотиви, що йдуть від самостійної внутрішньої позиції. У групі підлітків, які не мають ідентифікацій, частіше використовуються мотиви "задоволення" (егоцентричні за своєю природою) і "групові" мотиви.

5. Найбільш значущим мотивом в групі з наявністю самоідентифікацій виявився мотив "прагнення до самодосконалості".

6. У групі із несформованими ідентифікаціями зв`язок цінностей і мотивів практично відсутня або йде через заперечення: відкидання цінності зв`язується з прийняттям або відкиданням мотиву.

Посаженникова А.О.