Психологічні особливості ціннісних орієнтацій неформальних лідерів навчальних груп

Відомо, що важливим періодом формування ціннісних орієнтацій особистості є підлітковий і ранній юнацький вік, коли відбувається формування "Я-концепції" підлітка і його вибіркового ставлення до навколишньої дійсності. Цей же період характеризується підвищенням реакції конформності підлітка по відношенню до референтної групи, якій часто стає навчальний колектив. У цій ситуації лідер стає найбільш значущим особою, яка може прямо впливати на становлення спрямованості своєї мікрогрупи, формувати у товаришів норми ідеали і цінності. У зв`язку з цим, досить великий значимістю, як для педагогічної, так і для соціальної психології, володіє вивчення ціннісних орієнтацій неформальних лідерів підліткових груп, а також дослідження механізмів висування лідерів.

Ряд вчених, таких як Р. Л. Кричевський, Н.С. Жеребова, Д. Майерс та ін., В своїх роботах вказують на те, що одним з найважливіших умов висування особистості в позицію лідера є відповідність її цінностей цінностям групи, а також вміння висловлювати групові інтереси. Таким чином, психологами підкреслюється важливість ролі ціннісних механізмів лідерства. Однак слабо розробленим є питання про психологічні особливості системи ціннісних орієнтацій неформального лідера групи в порівнянні з іншими її учасниками. У зв`язку з чим, мета нашого дослідження полягала у вивченні впливу ціннісних орієнтацій особистості на її статус в навчальній групі.

У дослідженні взяли участь учні 2-го і 3-го курсів Уральського архітектурно-будівельного коледжу міста Єкатеринбурга. Вибірка склала 53 людини (32 дівчини та 21 юнак 16-19 років, середній вік 16,6 року, стандартне відхилення 0,74). Для діагностики життєвих цілей і цінностей учнів коледжу був використаний опитувальник "батько" І.Г. Сеніна. Для виявлення неформальних лідерів груп і індивідуального статусу членів груп застосовувалася методика соціометрії Я. Морено.

Для вивчення відмінностей в системах ціннісних орієнтацій членів груп з різними рівнями соціометричного статусу застосовувався непараметричний метод - U-критерій Манна-Уїтні. При цьому, в рамках Ex post facto експериментального плану, порівнювалися учасники з низьким (М-0,5 с і менше), середнім (М ± 0,5 с) і високим (М + 0,5 с і більше) рівнями соціометричного статусу за всіма показниками термінальних цінностей і життєвих сфер, відповідно до опитувальником "батько".

В результаті проведеного нами порівняльного аналізу не було виявлено значущих відмінностей за показниками всіх термінальних цінностей між групами високо- і среднестатусние учасників, що свідчить про те, що для неформальних лідерів характерно ціннісно-орієнтаційна єдність з основною частиною групи (среднестатусние учасники), і відображення системи її домінуючих цінностей. Однак було виявлено статистично значуще відмінність між групами високо- і нізкостатусних учасників за показником такої термінальної цінності як "креативність" (ШМП = 80 литок = 102- p = 0,009), причому в першій групі даний показник нижче, ніж у другій (М1 = 30,6- М3 = 33,9). За показниками інших термінальних цінностей значущих відмінностей між 1 і 3 групами не виявлено. Отримані в результаті порівняльного дослідження факти були уточнені за допомогою включення показників шкали "креативність" методики "батько" в однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA, для визначення ефекту цінності "креативність" на соціометричний статус індивіда в групі. В результаті нами було виявлено, що цінність "креативність" зробила ефект на рівень соціометричного статусу (F (2, 50) = 6,884- p = 0,002), при цьому тих, хто має більш високим рівнем вираженості цінності креативності мали більш низькі значення рівня соціометричного статусу, ніж тих, хто має більш низькими показниками за шкалою "креативність".

Таким чином, в результаті нашого дослідження було виявлено, що в цілому, для неформальних лідерів характерно ціннісно-орієнтаційна єдність з основною частиною групи, тобто з її среднестатусние учасниками. Але також були отримані факти, що свідчать на користь того, що невисока значимість для індивіда прагнення проявляти свої творчі здібності і змінювати навколишню дійсність може позитивно впливати на його статус в обстежених групах підлітків, тоді як домінування даної цінності може сприяти зсуву індивіда в розряд нізкостатусних членів підліткової групи.

Отримані дані в подальшому можуть використовуватися в великомасштабних дослідженнях, присвячених вивченню особливостей ціннісних орієнтацій неформальних лідерів груп, а також для розробки спеціальних виховних програм і тренінгів для підлітків з урахуванням виявлених ціннісних механізмів лідерства.

Новосьолова Лідія Сергіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!