Проблема психодіагностики цінності

Всі існуючі на сьогоднішній день методи в цій галузі були розділені нами на наступні групи: 1) тест-опроснік- 2) ранжірованіе- 3) оцінна шкала- 4) попарне порівняння-5) біполярні шкали. Проведемо опис відомих нам методик із зазначенням використовуваного методу і їх критичний аналіз. Тест ціннісних уподобань Г. Оллпорта, Ф. Вернона, Г. Линдзи (Allport-Vernon-Lindzey "Study of Values", 1931, 1960). Тест виділяє 6 типів спрямувань інтересів. Він об`єднує 3 методу: опитувальник, оцінна шкала, ранжування. Тест володіє хорошими показниками валідності, і надійності і набув широкого поширення (Д.А.Леонтьев, 1992 Г.Оллпорт, 1998). Методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича ( "The values survey", 1973). Метод: ранжування двох списків цінностей по 18 цінностей - термінальних та інструментальних - з короткою розшифровкою змісту кожної. Найбільш вживана вітчизняними психологами методика (Д.А.Леонтьев, 1992). На її основі був розроблений цілий ряд методик вітчизняними психологами Д. Леонтьєвим, І. Сеніним і К. Малишевим.

Методика вивчення ціннісних орієнтацій Д. Леонтьєва. Методи: після завершення ранжирування обох списків (термінальні та інструментальні цінності) випробуваному пропонується оцінити у відсотках ступінь реалізованості кожної з цінностей в житті (Д.А.Леонтьев, 1992). Опитувальник термінальних цінностей І. Сеніна (батько, 1991). Методика складається з двох діагностичних конструктів: 1) термінальні цінності (8 цінностей) - 2) життєві сфери (5 сфер). Метод: оцінка кожного твердження опитувальника (всього 80) по 5-бал-ної шкалою. (Ананьївський читання, 1997). Опитувальник термінальних цінностей К. Малишева. Змінив опитувальник Сеніна: звів 8 термінальних цінностей до 6 і 5 сфер до 6 (36 тверджень) (Ананьївський читання, 1997). Методика діагностики індивідуальної структури ціннісних орієнтацій С. Бубновою (МДЦО) (Бубнова С.С., 1991, 1999).

Метод: попарне порівняння 11 цінностей. Методика вивчення цінностей Шварца і Білскі (О.А.Тіхомандріцкая, Дубовская О.М., 1999). Метод: оцінювання з 9-бальною шкалою 58 цінностей (які утворюють 10 мотиваційних блоків). При обробці підсумовуються результати по блокам. Тест апробований на 20 країнах і стабільно відтворює 10-факторний рішення. Тест найбільш підходить для крос-культурального дослідження. Методика "Мета в житті" Дж. Крамб і Л. Махоліка (Purpose-in-Life Test, PIL). Мета методики - виміряти ступінь "екзистенційного вакууму" (по Франклу). Метод - біполярний шкалювання. Методика була адаптована і перероблена Д. Леонтьєвим в Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО, 1992).

Технічні недоліки зазначених методик: обмеженість списків цінностей і їх неперевірених, відсутність даних по валідності і надійності багатьох методик, невиправдана громіздкість (незручність в обігу), що відзначається випробовуваними труднощі проранжувати цінності, різнопорядкові категорії для ранжирування, "прозорість" завдань. Однак найбільш істотний недолік зазначених методик знаходиться в психологічній площині. Психологам добре відома така проблема, як розбіжність між реальною поведінкою людини і його цінностями. Існують декларовані і реально керують поведінкою людини цінності.

Нами був зроблений висновок, що зазначені методики не можуть в повній мірі діагностувати недекларований особистісні цінності. Це припущення виникло з двох припущень:

1. У цінностях несе дуже сильне навантаження емоційний компонент, який не враховується майже жодної методикою, так що майже всі методики досліджують тільки декларовані цінності.

2. Всі особисті цінності розуміються дуже індивідуально, тому людина повинна їх знайти і сформулювати, на основі власних переживань і уявлень, сам. Була висунута гіпотеза, що зазначені труднощі можуть бути подолані діагностикою цінностей в тренінгових вправах.

Мається на увазі, що в ході тренінгових вправ людина буде здійснювати емоційно значимі "відкриття" щодо своїх особистісних цінностей і промовляти їх. Таким чином, сформульовані ним цінності будуть відповідати його унікальності і сутності (що частково знімає питання розбіжності поведінки і цінностей), а також вони (емоційно підкріплені) будуть наділені мотивуючої силою, тобто проблема розбіжності вирішується і в перспективі.

Доценко О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!