Функціонально-смислові особливості ціннісної сфери чоловіків і жінок

Дана робота присвячена вивченню ціннісно-смислової сфери особистості. Увага дослідників найрізноманітніших напрямків до цієї області обумовлено безперечною значущістю проблеми пошуку і побудови людиною сенсу власного життя. У психології поняття сенсу часто розглядається через призму цінностей, які, будучи соціокультурним феноменом, інтеріорізіруются людиною в процесі життя і набувають побуждающую силу, є підставою формування мотивів і особистісних смислів. Самореалізація особистості в різних сферах відбувається в процесі втілення їх в життя. Одним з поширених напрямів досліджень ціннісної сфери є виявлення статевих відмінностей. Однак основний акцент в такого роду роботах робиться на вивченні змістовної сторони цінностей, їх ієрархії.

Разом з тим є підстави вважати, що статеві відмінності стосуються не тільки змісту системи цінностей, а й особливостей процесів смислообразованія, функціонально-динамічних характеристик. Під ними ми розуміємо характеристики значущості та доступності цінностей, індекс їх розбіжності, а також характер взаємозв`язку цих трьох показників. Саме співвідношення бажаного і суб`єктивно можливого багато в чому визначає змістове наповнення тієї чи іншої цінності, а значить, і характер самореалізації в цій сфері.

Метою даної роботи є вивчення функціонально-смислових особливостей ціннісної сфери чоловіків і жінок на основі аналізу функціонально-динамічних показників цінностей і їх зв`язків з особливостями смислової сфери. Відповідно до завдань дослідження для збору даних було обрано такі методики: УСК, СЖО, МІС, ЦТО, модифікована методика ранжирування цінностей за критеріями значущості, доступності і свободи Е.Б.Фанталовой, пряме ранжування списку цінностей, шкала проблемності цінностей. Піддослідним пропонувався як стандартний набір 12 термінальних цінностей, так і список з 57 цінностей, з яких необхідно було вибрати 12 особистісно значущих. Для обробки даних використовувалися аналіз середніх значень і кореляційний аналіз за критерієм Пірсона. Вибірку чисельністю 36 осіб склали аспіранти КГУ у віці 23-24 років, з них 22 чоловіки і 14 жінок.

За допомогою кореляційного аналізу було виявлено велику кількість зв`язків різних параметрів УСК, МІС і СЖО - це дозволяє говорити про досить високу узгодженості цих методик, що підтверджується і іншими дослідженнями. Отримані дані дозволяють судити про наявність функціонально-смислових особливостей ціннісної сфери у чоловіків і жінок. Сумарна оцінка проблемності цінностей у чоловіків вище, ніж у жінок, а показник результативності життя, задоволеності самореалізацією нижче. Цей факт, як і велика кількість зворотних зв`язків показника проблемності зі шкалами СЖО і МІС, свідчить про більшу самокритичності чоловіків, схильності не задовольняє досягнутим.

Цікавим видається і те, що у чоловіків сумарний бал розбіжності рангів цінностей за результатами прямого ранжирування і попарного порівняння індивідуального списку цінностей вище, ніж у жінок. Тобто жінкам властиво більш точно оцінювати актуальну значимість тієї чи іншої життєвої сфери, в той час як у чоловіків спочатку декларована важливість цінностей значно розходиться з реальною. Що стосується окремих цінностей, то за результатами ЦСО у чоловіків ранг цінності любові і здоров`я нижче, а наявність друзів - вище, ніж у жінок. Цікаві відмінності, що стосуються цінності пізнання. Для чоловіків більш характерна узгодженість важливості та доступності пізнання, в той час як у жінок переважає їх неузгодженість по профіцітарному типу (доступність перевищує важливість). Крім того, при прямому ранжируванні чоловіки оцінюють важливість пізнання вище, ніж жінки.

Аналіз результатів ранжирування самостійно складених піддослідними списків цінностей дозволяє судити про єдність ціннісних пріоритетів у чоловіків і жінок: усереднені ієрархії цінностей в обох випадках очолюють цінності здоров`я, любові, наявності хороших і вірних друзів (у жінок на першому місці любов, на другому здоров`я). Але у жінок різниця важливості високорангових і нізкорангових цінностей істотніше, у чоловіків ієрархія цінностей не така сувора, вони більш рівнозначні. Це дозволяє припускати у чоловіків велику пластичність, варіативність ціннісної системи.

Таким чином, висунута гіпотеза про наявність функціонально-смислових особливостей ціннісної сфери у чоловіків і жінок була підтверджена. Однак поширення отриманих висновків на інші вибірки істотно обмежена через специфічності досліджуваних.

Терентьєва С.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!