До структури ціннісних орієнтацій молоді в новій соціально-економічному середовищі

Проблема вивчення структури ціннісних орієнтацій людини, як однієї з важливих джерел його активності, не нова. Однак динамічні зміни, що відбуваються зараз в нашому суспільстві, торкнулися і переструктурувати їх. Тому важливо визначити систему цінностей в цих по-новому складаються способах і формах взаємин. Це дозволить скласти ядро, яке об`єднує в собі взаємопов`язану групу ідей, уявлень і емоцій, і сконструювати суб`єктивний образ світу сучасної особистості.

Аналіз результатів проведеного нами соціально-психологічного дослідження дозволив виділити значущі длянинешней молоді життєві цінності. Вони розглядалися нами окремо для вибірок випробуваних, складених за ознаками статі, національності і включеності в ту чи іншу соціальну груп (студенти, безробітні, підприємці).

Для чоловіків домінуючими ціннісними орієнтаціями є (по спадаючій значимості): міцне здоров`я, хороші і вірні друзі, сімейне щастя. Ці три цінності по своїй виразності йдуть з великим відривом від усіх інших вивчалися цінностей. Вельми цікаві також дані про рівноцінність для чоловіків таких цінностей, як улюблена робота і приємне проведення часу.

У жінок на перше місце виступає цінність міцного здоров`я. Далі беззастережно йде цінність сім`ю, сімейного щастя. Названі дві цінності є домінуючими зі значним відривом від інших цінностей. До кола значущих цінностей жінок можна також включити веселе проведення часу і матеріальну забезпеченість. На останніх місцях в системі цінностей виявилися такі поняття як почуття обов`язку, чиста совість, розвиток своїх здібностей.

Наше дослідження виявило цікаву тенденцію. Так серед киргизьких дівчат, для яких роль сім`ї дуже важлива, певну цінність представляють висока керівна посада, наявність слави і популярності. У чоловіків киргизів, навпаки, ці цінності займають дуже і дуже низьку позицію. Навряд чи цей факт можна пояснити однозначно. Однак, з одного боку, вираженість цих цінностей у дівчат може пояснюватися як спосіб самоствердження і самореалізації. У чоловіків же ця потреба не проявляється настільки гостро або виражається (бачиться) не в таких формах. З іншого боку, це може бути індикацією честолюбних прагнень і наявності більшої честолюбства у жінок в порівнянні з чоловіками.

Етнічні відмінності молодих людей особливо значимо проявилися щодо таких факторів як вибір професії, трудова діяльність, сфера дозвілля. Виявлено, що у молоді основною сферою дозвілля і формою проведення вільного часу служать зустрічі з друзями і знайомими. Найбільш часто як у киргизів, так і у російських середу міжособистісного спілкування молоді складають земляки і люди, що говорять на рідній мові. У них, таким чином, складається однонаціональний коло спілкування. Ця цінність (спілкування з людьми своєї національності) виявляється на жаль більш значущою, ніж спілкування з цікавими, оригінальними людьми.

Помічено національна специфіка і в характері спілкування і взаємодії. Киргизи в житті і міжособистісному спілкуванні в значній мірі орієнтуються на думку і оцінку оточуючих: "що про мене скажуть", "що про мене подумають". Вони прагнуть виглядати гідно і красиво перед людьми, намагаються створити і мати позитивний образ про себе. Чи не скидаючи наявність таких же позицій у російськомовній молоді, слід все ж додати, що вони вільніші від такого стереотипу в поведінці. У них частіше простежується орієнтація на себе, прагнення до особистої незалежності й свободи.

Шакеева Ч.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!