Стратегії поведінки, ситуації невизначеності і ігрове комп`ютерне биоуправление

Вступ. Поняття "невизначеність" відносно недавно увійшло в російськомовний науковий обіг, аналіз його змісту викликає різні складнощі, за рахунок багатозначності перекладу. У нашому дослідженні під невизначеністю ми розуміємо сукупність обставин, умови яких є зашумленими або характеризуються неповнотою інформації.

Саморегуляції в ситуації невизначеності для людини відіграє провідну роль. Здібності до саморегуляції є базисними при реалізації різних стратегій поведінки в важких життєвих ситуаціях, конфліктних обставин, невизначених умовах і т.п. Від ступеня досконалості процесів саморегуляції залежить успішність, продуктивність впорається поведінки в цілому. Технологія биоуправления - один з найефективніших методів навчання саморегуляції.

Гіпотези дослідження: індивідуальні психологічні характеристики людини і стратегії поведінки в ситуації невизначеності взаімосвязани- ефективність стратегій поведінки можна підвищити за допомогою технології ігрового биоуправления.

Цілі дослідження: виявити і описати типові стратегії поведінки людини в ситуації невизначеності, проаналізувати їх особливості та динаміку.

Матеріали і методи: Експеримент був організований з використанням одного з варіантів технології биоуправления - комп`ютерного ігрового тренінгу по ЧСС (комплекс "БОС-Пульс"), який дозволив змоделювати ситуацію невизначеності і дослідити основні закономірності стратегій поведінки в даній ситуації. Щоб виграти (а випробуваний одержував завдання виграти), він повинен був на початковому етапі сповільнювати свій пульс, а в подальшому зменшувати і час реакції. Випробуваний вигравав в тому випадку, якщо швидкість реакції зменшувалася від першої спроби до останньої, а тривалість кардіоінтервалів росла. Експериментальна ситуація містила високий ступінь невизначеності, т.к .: технологія биоуправления була для випробуваного нової і незнакомой- неповнота інформації створювалася за рахунок повідомлення фрагментованою інформації про цілі експерімента- випробуваний усвідомлював поставлену перед ним ціль, але не знав, яким чином її досягти.

Пакет тестів включав в себе наступні методики: "Толерантність до невизначеності" опитувальник С.Баднера- Опитувальник способів психологічного подолання R. Lazarus і S. Folkman (WOCQ) - "Копинг-поведінка в стресових ситуаціях" (CISS) Е.Ендлер, Д. Паркер- "Шкала контролю за дією" Ю.Куль.

Процедура експерименту: Експеримент був організований на базі Кадрового Центру Інституту транспортних технологій СГУПС. В експерименті взяли участь 74 людини (чоловіки і жінки у віці від 23 до 35 років). Експеримент складався з 3-х етапів. На кожному етапі реєструвалися послідовності кардіоінтервалів (мс) і час реакції. При проведенні експерименту використовувалися ігрові сюжети "Віра!" і "Ралі" (комплекс "БОС-Пульс"). Етап 1: випробуваний протягом однієї сесії (5 спроб) працював на ігрових тренажерах "Віра!" і "Ралі". Етап 2: випробуваний пройшов курс ігрового биоуправления (сюжет "Ралі", 10 сесій по 7 спроб, тривалість 20-30 хвилин). Етап 3: випробуваний проходив контрольне тестування, організоване аналогічно першому етапу.

Результати: Кореляційний аналіз експериментальних даних показав, що найбільші зусилля при реалізації ефективних стратегій поведінки додаються до створення позитивного значення ситуації (r = 0,38, plt; 0,05, r - рангові коефіцієнт кореляції Спірмена) - визнання своєї ролі в проблемі (r = 0,40, plt; 0,05) - контролю над процесом реалізації діяльності (r = 0,40, plt; 0,01). Толерантність до складної суперечливої інформації (r = -0,41, рlt; 0,05) сприяє ефективному поведінки в ситуації невизначеності. В основі неефективних стратегій поведінки лежать когнітивні зусилля відокремитися від ситуації і зменшити її значимість (r = 0,44, plt; 0,01) - підвищений рівень контролю власних почуттів (r = 0,40, plt; 0,01) - висока схильність до відволікання (r = 0,39, plt; 0,05). Ці випробувані не толерантні до невизначеності (r = 0,46, plt; 0,01).

На основі контрольного тестування виявлена позитивна динаміка поведінкових стратегій: якщо на першому сеансі ефективні стратегії використовували 27 з 74 осіб (32%), то до останнього сеансу ними оволоділи 54 людини (73%).

Висновки: На основі вивчення динаміки фізіологічних показників в ході експерименту і даних психологічного тестування отримана класифікація стратегій поведінки в ситуації невизначеності. Показник ефективності досягнутого результату дозволив виділити ефективні і неефективні стратегії. Аналіз динаміки стратегій поведінки в курсі тренінгу показав, що їх ефективність можна підвищити за допомогою комп`ютерного ігрового биоуправления.

Мажіріна Ксенія Геннадіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!