Невизначеність як психологічний феномен

Сучасне російське суспільство характеризується зміною колишніх "традиційних" способів розвитку та існування особистості і формуванням нових способів. У соціальному плані це перехід від "закритого" тоталітарного суспільства до суспільства "відкритого", до ідеології індивідуалізму, свободи і відповідальності особистості. Цей перехід супроводжується помітним погіршенням соціальних умов життя, зростанням безробіття-цінності індивідуалізму, незалежності, мотивації досягнення часто ведуть до тривалого і посилюється кризи відчуження. В результаті безліч людей відчувають почуття розгубленості і невизначеності свого майбутнього.

З іншого боку, зміни умов життя людини мають і позитивні наслідки: унікальність особистості, її феноменальність стають частиною сучасної культури. Крім того, стан невизначеності притаманне усього життя людини. Майбутнє невідомо, воно має імовірнісний характер. Розвиток людини не має заданого, фатального характеру, воно має на увазі творчість, варіативність.

У роботі передбачається дослідити стан невизначеності, а також стратегії смислопорожденія в стані невизначеності, форми переживання цього стану. Характер нашого дослідження - теоретико-емпіричний. Об`єкт дослідження - смислова сфера особистості в умовах невизначеного майбутнього. Методологічними засадами дослідження є праці шкіл Виготського, Леонтьєва, Лурія і перш за все дослідження смислової сфери в контексті общепсихологической теорії діяльності.

У роботі було проведено пілотажно дослідження розуміння і переживання невизначеного майбутнього студентами (1 і 2 курси ф-ту психології МДУ) та старшими школярами (16-17 років), всього 73 людини. Піддослідним задавалися наступні питання: 1) Чи існує для Вас стан або поняття невизначеності (невизначеного майбутнього)? і 2) Напишіть, будь ласка, в чому полягає для Вас невизначеність? Як Ви її переживаєте?

Метою пілотажного дослідження було одержання попередніх даних про подання людей про невизначеність. Проведено аналіз літератури з проблеми невизначеності як психологічного феномена. За результатами пілотажного дослідження, а також аналізу літератури можна зробити наступні висновки. Поняття "невизначеність" спочатку застосовувалося в квантовій фізиці в теоремі про співвідношення невизначеностей Геделя. Цим поняттям оперує і синергетика в рамках вивчення нерівноважних систем. У психології ж невизначеність має різні форми: як умова прийняття рішень в теорії прийняття рішень-недолік інформації (Т.В.Корнілова) - невизначеність як втрата ідентичності, або криза ідентичності (Еріксон, Хорні) - як страх перед Ніщо (екзистенціалізм) - як стан кризи, переживання в граничних ситуаціях (екзистенціальна психологія, Василюк) - як умова творчості (Роджерс, Хрящева) - рольова невизначеність (Еріксон).

Один з аспектів невизначеності полягає в її сприйнятті: наскільки людина переживає те, що відбувається з ним як ситуацію невизначеності. Важливим у дослідженні є негативний і позитивне сприйняття людиною цієї ситуації, тобто її прийняття - неприйняття.

У нашому дослідженні є важливим уточнити розуміння невизначеності в контексті вивчення смислової сфери особистості людини. Ми пропонуємо робоче (попереднє) визначення невизначеності: це умови життя людини, що впливають на перебіг його діяльності, що виражаються у відсутності у суб`єкта смислових орієнтирів його внутрішньої життя-переживання невизначеності людиною полягає в прийнятті цих умов або їх відкиданні.

Лихачова Є.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!