Феномен невизначеності в психології

У перехідні періоди зростає невизначеність життя в суспільстві. Невизначеність майбутнього, близького і далекого, в Російському суспільстві особливо велика. Якщо не так давно радянська сім`я жила плануванням свого життя на п`ятирічку, то зараз - не більше, ніж на місяць. Багато працівників розвалених виробництв виявилися нікому не потрібними. Більшість опитаних нами в Службі зайнятості безробітних відзначили, що їх пригнічує стан невизначеності, причому половині з них воно заважає повноцінно жити. Це призводить до депресій, нервових зривів і в цілому підриває психологічне здоров`я населення.

Свого часу Дж.Брунер, Е.Толмен, Д.Вернон, Бартлет писали, що невизначеність викликає такі негативні емоції як страх, відраза, ненависть. Однак слід зауважити, що це не так однозначно, тому що дуже часто невизначеність пов`язана з тривогою, яка поряд з негативними емоціями містить в собі інтерес. Ми вважаємо, що в емоційному плані невизначеність найчастіше буває неприємною. Але, з іншого боку, як показали результати анкетного опитування, вона стимулює уяву, розумову і поведінкову активність, які і призводять до позитивних емоцій. П.В.Симонов вважає невизначену ситуацію характерною для виникнення емоцій. Згідно з його теорією, прагнення до повторного переживання позитивних емоцій змушує живі системи активно шукати незадоволені потреби і ситуацію невизначеності. Тому можна сказати, що невизначеність може бути стимулом до розвитку.

М.Ептер вважає, що ставлення особистості до невизначеності залежить від метамотіваціонного стану, в якому знаходиться особистість. Якщо невизначеність усвідомлюється, то в парателіческом стані (орієнтація на переживання високої інтенсивності і низької значущості) невизначеність переживається як приємна, а в теліческом стані (орієнтація на переживання низької інтенсивності і високої значимості) - як неприємна.

Індивіди розрізняються по реакції на сприйняття невизначеності. Г.Хофштед виділяє толерантність до невизначеності як одну з "культурних визначають", що пояснюють і виражають специфічні риси будь-якої культури, розуміючи під цим ставлення до ризику і неоднозначності, ступінь терпимості до двозначності. Однак, ми прийшли до висновку, що сама невизначеність в російській культурі якісно і кількісно відрізняється від інших культур.

У західних дослідженнях відзначається позитивна зв`язок терпимості до невизначеності з когнітивної складністю особистості, креативністю, широтою поглядів, готовністю ризикувати, здатністю до виконання напружених завдань, високою продуктивністю ідей.

Однак ми вважаємо, що в прагненні до визначеності є свої позитивні моменти. По-перше, це передбачуваність рішень таких людей. По-друге, такі індивіди прагнуть до завершення своїх намірів, так як на них занадто тисне невизначеність. По-третє, це люди обережні, більш ретельні і акуратні в своїй роботі і менше страждають від монотонії.

Луковицького Є.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!