Тип структури змішаної сім`ї як фактор психологічного благополуччя дитини

Повторний шлюб є ненормативний сімейну кризу і знаменує початок життєвого циклу нової, змішаної, сім`ї. Тривалість даного сімейного кризи і особливості переживань, пов`язаних з ним, носять індивідуальний для кожної сім`ї характер. Процес адаптації до ситуації повторного шлюбу утруднений комплексом труднощів, з якими можуть зіткнутися всі члени сім`ї. Це необхідність переструктурування сімейної системи і визначення кордонів сім`ї, усунення рольової невизначеності і зміцнення авторитету нерідного батька, подолання складнощів в дитячо-батьківських взаєминах, створення спільних традицій і норм і, нарешті, формування нового сімейного самосвідомості. Рольова невизначеність, нестійка структура змішаної сім`ї на початкових етапах повторного шлюбу може призводити до різноманітних, специфічним для даної кризи, емоційних проблем. Система сім`ї, перебуваючи на порозі змін, перебуває в стані постійної напруги, яке передається всім її підсистем і кожному члену окремо. Особливо це знаходять своє відображення в особистісній сфері дитини і області дитячо-батьківських відносин. Діти в цей період особливо гостро відчувають потребу в підтримці і допомозі з боку батьків.

При дослідженні дитини з змішаної сім`ї постало питання про те, подолання якої з перерахованих вище проблем або труднощів повторного шлюбу стане запорукою задовільного самопочуття і психологічного благополуччя дитини в життя. Беручи до уваги той факт, що одним із перших завдань, що вирішуються змішаної сім`єю на початковому етапі свого існування, є встановлення меж і формування сімейної структури, в основу нашого експериментального дослідження та обробку даних лягло припущення про те, що саме цей фактор і буде грати вирішальну роль в психологічному благополуччі дитини. Вибірка досліджуваних була представлена 176 юнаками і дівчатами 15-18 років (рання юність) двох типів сімей: повної і змішаної (в основному сформованою на базі материнської сім`ї - мати, дитина (діти) і вітчим). Батарея методик дозволяла всебічно вивчити сім`ю повторного шлюбу через сприйняття і ставлення до неї дитини. "Сімейний Системний Тест" Герінга Г. і "Сімейні ролі" Чернікова О.В. давали уявлення про тип сімейної структури і рольової узгодженості між її членами. Для визначення емоційного забарвлення міжособистісних відносин і самовідношення, а також історії сім`ї проводилися "Кольоровий тест відносин" Еткинда А.М. і модифікація тесту "Завершення пропозиції" Сакса-Леві Д. Для вивчення психологічного благополуччя і самопочуття дитини в сім`ї - "Шкали психологічного благополуччя" Риф К. і "Типове сімейний стан" Ейдеміллер Е.Г., Юстицкис В.В.

В результаті обробки даних методом багатофакторного дисперсійного аналізу було отримано підтвердження припущення про зв`язок типу структури сім`ї (незбалансований, среднесбалансірованний, збалансований) та психологічного благополуччя досліджуваних, причому ця закономірність простежувалася і у дітей зі змішаної родини, і з повною. Зокрема, чим більш збалансованою, в плані близькості і ієрархії, була система сім`ї, тим менше стурбованими, напруженими і незадоволеними існуючим станом справ в сім`ї були респонденти, що підтверджувалося і відсутністю у них психотравмирующего стану. Збалансованість сімейної системи мала значення і для психологічного благополуччя досліджуваних - вони краще ставилися до себе і до інших людей, були більш самостійні в ухваленні рішень і компетентні в управлінні навколишнім оточенням. Участь вітчима (батька) в сімейному рольовому функціонуванні також зростала зі збільшенням збалансованості системи, коли верховенство належало батькам, а близькість між членами родини не переходила в заплутаність, зі створенням дитя- ско-батьківських коаліцій. Разом з тим стабільність і структурний рівновагу в сім`ї створювали сприятливі умови для позитивного емоційно забарвленого ставлення респондентів до матері, вітчима (батьку), соціального оточення, до сім`ї в цілому. І протилежна картина самопочуття мала місце у випробовуваних з сімей незбалансованого типу. Таким чином, саме тип сімейної структури поряд з іншими факторами дослідження (стать, змішана або повна сім`я, наявність сіблінгового підсистеми в сімейній структурі і т.д.) мав вирішальне значення для психологічного благополуччя дитини.

Лагун І.В.