Структура суб`єктивного якості життя

Проблема якісної сторони життя, загальної задоволеності життям висунута реальної сучасної соціально-економічною дійсністю, якість життя є інтегральною характеристикою життя людей, що розкриває по відношенню до суспільства в цілому критерії його життєдіяльності, умови життєзабезпечення і життєздатності як цілісного соціального організму.

В даному дослідженні суб`єктивне якість життя (СКЖ) розуміється як психосоціальний феномен, що представляє собою задоволеність зовнішніми (соціальними, соціально-психологічними, економічними, екологічними) і внутрішніми (задоволеність людини собою як суб`єктом життєдіяльності, ділової та особистісної самореалізацією) умовами життєдіяльності особистості.

Як методики дослідження була підготовлена програма стандартизованого опитування, спрямована на вивчення компонентів СКЖ, що включає спеціально розроблену сукупність методичних прийомів шкалювання і ранжирування.

Об`єктом дослідження виступали чоловіки і жінки у віці від 18 до 35 років, які проживають в Москві, що належать до різних соціально-економічних груп. Вибірка склала 175 осіб.

З метою визначення компонентів структури СКЖ була проведена процедура факторизации оцінок респондентами показників задоволеності сторонами життєдіяльності людини, які включені в феномен СКЖ, і виділено п`ять компонентів емпіричної структури: економічне благополуччя, соціально-психологічне благополуччя, особистісне благополуччя, соціальне благополуччя, родинне благополуччя. Виявлена структура СКЖ визначає значимість кожного компонента в цілісній ієрархічній структурі і відображає специфіку відносин і оцінки респондентами якості життя, характерне для сучасних умов.

Для виявлення і оцінки внеску компонентів СКЖ в загальний показник задоволеності життям була здійснена процедура регресійного аналізу. Модель оцінки загальної задоволеності життям свідчить про те, що її детермінація обумовлена всіма виділеними компонентами структури СКЖ з різним% вкладу. Найбільший внесок (25,6%) в оцінку загальної задоволеності життям вносить компонент економічного благополуччя. Оцінка індивідом загальної задоволеності життям також залежить від компонентів особистісного (21,8%), соціально-психологічного (19,0%), соціального (17,5%) благополуччя. Найменший внесок (16,1%) належить компоненту сімейного благополуччя. В цілому модель встановлює високу детермінованість оцінки загальної задоволеності життям від компонентів структури СКЖ, загальний коефіцієнт детермінації дорівнює 99,42%, побудована регресія високо значуща (рlt; 0,0000). Прогностичність розробленої моделі оцінювалася з використанням процедури дискримінантного аналізу та встановлено, що дана модель дозволяє передбачити оцінку віднесення індивіда до певного рівня задоволеності життям з точністю 91,4%.

Спеціальної завданням дослідження було визначення інтегральних об`єднань ( "просторів") компонентів структури СКЖ за допомогою техніки кластерного аналізу. Соціальне "простір" СКЖ включає такі первинні компоненти структури, як економічне і соціальне благополуччя, які характеризують ставлення людей до умов життя і зумовлені особливостями соціального, економічного, політичного контекстів життєдіяльності. Соціально-психологічний "простір" СКЖ інтегрує в собі компоненти соціально-психологічного і сімейного благополуччя, тобто компоненти, які характеризують задоволеність / незадоволеність взаимоотноше- нями з оточуючими людьми, представниками найближчого соціального оточення людини. Персональне "простір" СКЖ включає компонент особистісного благополуччя людей, тобто досягнення особистих успіхів в житті, ділову (професійну) і особистісну самореалізацію людини, самоефективності. В результаті встановлено, що оцінка СКЖ здійснюється респондентами через призму вищевказаних "просторів" і детермінована їх особистісної значимістю та актуальністю.

Виділені інтегральні "простору" СКЖ співвідносяться з таким триєдністю відносин особистості, як ставлення до світу, ставлення до інших, ставлення до себе, що виділяються С.Л. Рубінштей- ном, а також з виділеними Ю. Хабермас трьома основними світами: зовнішній світ, соціальний світ, внутрішній світ.

Таким чином, в дослідженні було виділено емпірична структура СКЖ, що включає п`ять базових компонентів. Компоненти структури СКЖ інтегруються в три "простору", що визначають напрями оцінки, основні виміри даного феномена і характеризують різні рівні взаємовідносин людини зі світом. Провідними компонентами з найбільшим відсотком вкладу в оцінку детермінації СКЖ є компоненти економічного (зовнішні детермінанти, обумовлені об`єктивними умовами і обставинами) і особистісного (внутрішні детермінанти, тобто здатності, можливості і потенціал особистості) благополуччя.

Баранова А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!