Дослідження передпенсійного кризи

Особливе місце в ряду життєвого розвитку займає період пізньої дорослості. У цей період законодавчо надається право виходу на пенсію, але при цьому не враховується, що вікова мінливість все більше опосередковується індивідуальною мінливістю, сповільнюються процеси старіння, збільшується активний період життя людини (Ананьєв Б.Г.). Створюється соціально-психологічне протиріччя між суб`єктивною лінією поведінки людини, який поки не готовий до змін, і лінією, яку нав`язують ззовні. Така неможливість реалізовувати внутрішні потреби свого життя є характеристикою критичної ситуації (Василюк Ф.Е.).

Передпенсійний криза, як і всі професійні кризи, пов`язаний зі зміною вектора професійного розвитку (Зеер Е.Ф.) - в даному випадку це припинення професійної діяльності. Формулювання "криза пізнього віку" ставить цей період в ряд онтогенетических криз, які визначаються біологічними процесами. За даними М.Д.Петраш, онтогенетические і професійні кризи не збігаються в часі, і провідна роль належить віковому кризі. З точки зору стадіальних концепцій розвитку завданням цього етапу є усвідомлення і прийняття свого життя як єдиного цілого, що не допускає ніяких замін (Еріксон Е., Лидерс А.Г., Краснова О.В. та ін.). Крім цього "свідоме прагнення служити певної справи" (Франкл В.) пов`язує людину з реальністю, організовує його майбутнє і дає йому відчуття сенсу власного існування. Описано типології пристосування людини до старості (Бромлей Д., Анциферова Л.І., Neugarten і ін.), Які можна розглядати як варіанти виходу з кризи.

Одним з параметрів наявності кризової ситуації може бути рівень задоволеності або незадоволеності особистості, який розглядається як компонент суб`єктивного відчуття благополуччя (Еммонс Р., Дайнер Е.). Мірою рівня суб`єктивного благополуччя може бути суб`єктивна оцінка якості життя. Серед психологічних чинників, що визначають рівень задоволеності, істотна роль належить не тільки особистісним, а й ситуаційним особливостям. Передпенсійний період характеризується високою ситуаційної невизначеністю, що впливає на загальний стан психічного благополуччя і суб`єктивну оцінку якості життя.

Мета дослідження - розглянути особливості суб`єктивної оцінки якості життя в залежності від ситуації виходу на пенсію. Передбачається, що суб`єктивна оцінка якості життя (ЯЖ) буде визначатися не тільки особистісними факторами, але і ситуацією (до настання законодавчо встановленого віку виходу на пенсію і після). Особистісні детермінанти оцінки якості життя в пенсійному та передпенсійному віці будуть відрізнятися.

У дослідженні взяли участь 155 працюючих жінок у віці від 50 до 59 років. Для вивчення особистісних особливостей була використана методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (форма "С"). Суб`єктивна оцінка якості життя вимірювалася за допомогою опитувальника ВОЗКЖ-100.

Встановлено, що висока суб`єктивна оцінка ЯЖ спостерігається у 29% від усієї вибірки жінок- низька у 23,9%. Найбільш низькі оцінки отримані за життєвими сферам "Навколишнє середовище" і "Психологічна", а найбільш високі в сфері "Рівень незалежності". Далі було проаналізовано віковий склад груп з низьким, середнім і високим рівнем оцінки ЯЖ. Група з низькою оцінкою значимо (р = 0,05) відрізнялася від інших груп тим, що в неї увійшли жінки допенсійного віку, що знаходяться в ситуації невизначеності.

З метою поглибленого вивчення вся вибірка була розділена за критерієм ситуації (до і після виходу на пенсію). У цих групах проведено кореляційний аналіз. Встановлено, що в залежності від характеру ситуації суб`єктивна оцінка рівня ЯЖ займає різні позиції в загальній кореляційної структурі. При цьому інтегрованість даних більш виражена у жінок в передпенсійному ситуації. Так, наприклад, емоційно-вольові чинники пов`язані практично з усіма субсферамі шкали оцінки ЯЖ. Крім того, вони займають центральне місце в структурі особистості. Випробовувані в "пенсійної" ситуації, яка характеризується більшою свідомої контролируемостью і відносною свободою вибору, мають іншу кореляційний структуру досліджуваних показників. Вона менш інтегрована, що свідчить про більшу їх когнітивної диференційованості. Тут значно менше зв`язків оцінки ЯЖ з емоційними характеристиками особистості. У той же час з`являються кореляційні зв`язки з інтелектуальними характеристиками.

Таким чином, отримані дані говорять про вагому роль ситуаційного чинника в оцінці якості життя. Разом з тим ситуаційний фактор заломлюється через призму особистісних якостей. Істотну роль в суб`єктивній оцінці передпенсійного періоду, як кризового грає сукупність ситуаційного та особистісного факторів.

Скриль В.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!