Дослідження нормативного кризи розвитку в період пізньої дорослості

Актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю побудови цілісної картини індивідуального розвитку людини. У цілісної динаміці взаємодії онтогенезу і життєвого шляху людини особливий інтерес представляє вивчення пізнього періоду розвитку, зокрема, періоду біологічних змін, обумовленого закономірними процесами старіння організму. У цей період поряд з біологічної перебудовою організму відбуваються важливі психологічні перетворення, які можуть супроводжуватися переживаннями, що лежать в основі психологічної кризи (Василюк Ф.Е.). Цей період отримав назву "нормативного кризи розвитку".

Концепції вікового розвитку припускають, що в стабільні періоди життя людини відбувається поступове накопичення протиріч, загострення яких призводить до кризи (Братусь Б.С., Поліванова К.Н. і ін.). Характер, тривалість і гострота кризи залежать від ряду факторів, серед яких істотну роль грають індивідуально-психологічні особливості людини, пов`язані з розвитком людини як індивіда, особистості і суб`єкта діяльності.

Метою дослідження було розгляд особливостей адаптації жінки до вікових змін в організмі в період його біологічної перебудови. Ставилися завдання: вивчити стан жінок- визначити їх особистісні особливості-розглянути соціально-психологічну адаптацію в зв`язку з особистісними особливостями.

В якості методів дослідження використані: методика Л.І.Вассермана для визначення соціальної фрустрірованності- "Графік життя" А.А.Кроніка і Е.І.Головахі і опитувальник NEO (NEO Personlity Inventory). Обстежувалися 15 жінок у віці від 43 до 55 років в стадії вікових біологічних змін організму.

Результати попереднього дослідження показали, що для даної вибірки характерна соціальна фрустрированность, (середні показники підвищені). В суб`єктивної картині майбутнього відзначається загальна установка щодо тривалості майбутнього (73 роки). Поряд з цим оцінка подієвої насиченості майбутнього вище нормативних даних, встановлених В.Р.Манукян на вибірці 27-42 року. Це свідчить про те, що досліджувані жінки очікують насиченого подіями майбутнього. У суб`єктивному конструкт життя (за даними кореляційного аналізу) високо інтегровані періоди від 41 до 55 років, що може говорити про те, що щодо найближчого майбутнього жінки схожі в своїх очікуваннях. При розгляді особистісних особливостей виявлено, що для даної вибірки характерні високі показники нейротизму, екстраверсії і відкритості досвіду.

За допомогою кореляційного аналізу встановлена позитивна зв`язок (pgt; 0,05) рівня соціальної фрустрированности з виразністю інтернальності. Характеристика нейротизма виявляє негативну зв`язок (pgt; 0,01) з суб`єктивної подієвої насиченістю пізніх інтервалів життя, що може говорити про те, що високий нейротизм супроводжується поданням майбутнього як порожнього, що не наповненого подіями. Поряд з цим відзначена позитивна кореляційний зв`язок показників суб`єктивної насиченості майбутнього з такою особистісної характеристикою, як відкритість досвіду.

Таким чином, дане дослідження свідчить про те, що успішність адаптації жінок до природних вікових змін організму взаємопов`язана з їх особистісними особливостями.

Тлегенова М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!