Техніка репертуарних решіток в дослідженні я-концепції дорослих

Сьогодні однією з найважливіших задач психологічної науки є побудова моделі життєвого шляху особистості. Багато авторів, розглядаючи періодизацію життя зрілої людини, пишуть про наявність в ній вікових криз (перехідних періодів) і про їх необхідність для продовження процесу розвитку.

На думку більшості психологів, вік середньої дорослості починається з проходження кризи смислоутрати, який характерний для віку 28-30 років, і завершується кризою середини життя в 36-40 років. Критичний вік завжди пов`язаний з переоцінкою цінностей, життєвих цілей, поглядів на самого себе, на власні можливості. Особливо внутрішнім перебудов схильні такі інтегральні особистісні утворення, як Я-концепція особистості.

Ми вважаємо, що в перехідні періоди дорослості (близько 30 і близько 40 років) Я-концепція особистості характеризується високим рівнем неузгодженості між структурними елементами, що проявляється в почутті напруженості, тривоги, стан внутрішнього конфлікту. Долаючи перехідний рубіж розвитку, особистість повинна привести Я-концепцію в узгоджене стан.

Структуру Я-концепції можна представити через її компоненти: "актуальне Я" - це уявлення про себе в даний час;"можливе Я" - уявлення про те, яким я можу стати в будущем- "ідеальне Я" - уявлення про те, яким би я хотів стати;"я в минулому" - уявлення про те, яким я був деякий час назад.

У нашому дослідженні ми спробували описати Я-концепцію в перехідні періоди дорослості, спираючись на концепцію особистості Дж.Келли, згідно з якою особистість утворена системою її конструктів. Для вивчення Я-концепції була використана техніка репертуарних решіток (ТРР) Дж.Келли з заданими особистісними конструктами. Для обробки результатів використано комп`ютерну програму "Келлі" (репертуарні решітки), розроблена В.І.Похілько і Н.Н.Страховим. У дослідженні взяли участь 53 людини, що представляють три вікові групи: 28-32 роки (критичний період розвитку), 33-37 років (стабільний період) і 38-42 роки (критичний період). Ми використовували процедуру факторного аналізу для виявлення системи особистісних конструктів сумарних групових решіток трьох вікових груп випробовуваних, а також процедуру проекції рольових елементів в факторний простір особистісних конструктів.

Система особистісних конструктів першої вікової групи (28-32 роки) є найбільш когнітивно диференційованої і включає в себе п`ять факторів, проінтерпретувати як "Оцінка", "Сила", "Напруженість", "Обдарованість", "Самолюбство". Випробовувані цієї групи оцінюють себе негативно по особистісним конструктив факторів "Оцінка", "Напруженість", "Обдарованість" і тут виявлено найбільша розбіжність між оцінками "Я зараз" і "ідеальне Я". Відзначимо, що фактор "Напруженість" виявлено у всіх трьох вікових групах, але тільки представники першої групи описують себе як напружених. Необхідно підкреслити значимість конструктів, що входять в фактор "Обдарованість", для випробовуваних зазначеного віку, що обумовлено особливостями етапу професійного становлення, на якому знаходяться представники цієї групи.

У системах особистісних конструктів респондентів другої і третьої вікових груп виявлено три фактори, позначених відповідно "Оцінка", "Сила", "Безтурботність" і "Реалістичність", "Сила", "Напруженість". На відміну від випробуваних першої групи представники другої і третьої вікових груп оцінюють себе негативно по особистісним конструктив, що входять в фактор "Сила", причому респонденти у віці 38-42 року вважають себе в більшій мірі слабкими, розкиданими, пасивними, котрі підпорядковуються, ніж представники вікового періоду 32-38 років. Однак за фактором "Реалістичність" вони себе оцінюють більш позитивно, ніж в інших групах, тобто як мрійливих, тактовних, спокійних, скромних, добрих, радикалів.

Таким чином, для вікового періоду 28-32 років характерне переважання негативних самооцінок щодо якостей, що проявляються в спілкуванні, і позитивних самооцінок щодо ділових якостей, що супроводжується станом напруженості. У той час як для більш стабільного вікового періоду 32-38 років характерне переважання негативних самооцінок, однак ступінь неузгодженості між структурними елементами Я-концепції знижується, і випробувані вже не оцінюють себе як напружених. Що стосується перехідного вікового періоду 38-42 років, то для нього характерна позитивна самооцінка щодо якостей, значущих для спілкування, і негативна самооцінка щодо ділових якостей, і саме за фактором, що включає в себе дані якості, виявляється найбільша неузгодженість між "Я зараз" і "ідеальним Я".

Рижко Т.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!