Історичне і особистісне час в різних вікових групах

Психологія часу у вітчизняній науці представлена роботами С.Л.Рубинштейна, К.А.Абульхановой-Славської, Г.М.Андреевой, де обговорюється в світлі аналізу життєвого шляху стратегії життя особистості, тимчасова ідентичність і тимчасова транспектіва. В зарубіжної психології (Роботи К. Левіна, Ш.Бюллер, Ж.Пиаже, П. Фресса) феномен психологічного часу представлений як зріз життя особистості і способи вписування особистості своєї історії в картину світу.

Ми досліджували співвідношення історичного і особистісного часу у представників різних вікових груп. Нами висунута гіпотеза про те, що представникам старшої і молодшої вікових груп притаманні різні образи історичного і особистісного часу.

Об`єктом дослідження виступили дорослі люди різних вікових груп: старшої (30-55 років) і молодшої (від 18-25 років). Вибірка становить 55 чоловік. Предметом дослідження стали уявлення про історичне та особистісному часу, а його методами - розроблена нами методика інтерв`ю "Стріла часу" з двома осями -Історичні і особистісного часу, методика "Ціннісні орієнтації" М. Рокича, шкала тимчасової орієнтації методики САМОАЛ.

Аналіз даних інтерв`ю показав, що в особистісному часу виділяються три групи дат. До першої можна віднести дати народження респондентів, до другої - дати, пов`язані зі змінами соціального статусу (вступ до інституту, шлюб), а до третьої групи - зміни виду діяльності (почав працювати, займатися музикою, спортом).

В історичному часі респонденти найчастіше виділяють дати, пов`язані з війною (Велика Вітчизняна війна, Льодове побоїще), політичні події (революція, перебудова, зміна політичного устрою), світові катастрофи і тероризм (вибух двох веж-близнюків в Нью-Йорку, захоплення школи в Беслані).

Що ж стосується співвідношення особистісного та історичного часу, то воно пов`язане з декількома останніми роками і відображає великі трагедії, що викликали шок і співчуття у всьому світі, а також політичні події, в результаті яких люди були змушені змінювати звичний спосіб життя, соціальний статус, освоювати нові види діяльності. Люди зрілого віку мають більш усвідомлене уявлення про співвідношення особистісного та історичного часу.

На наш погляд, характер співвідношення історичного і особистісного часу обумовлений такими факторами, як орієнтація в часі (на минуле, сьогодення або майбутнє), а також цінностями, які приписуються респондентами того чи іншого часового періоду.

Молоде покоління демонструє збіг цінностей в сьогоденні і майбутньому, причому ці цінності відображають ділову сферу, допомагають просуванню і адаптації в професійній діяльності. Цінності, що приписуються молоддю минулого, лежать за межами професійної діяльності (активне життя, розваги). Старше ж покоління вибирає одні й ті ж цінності, пов`язані з інтелектуальною діяльністю, з підтриманням професійної діяльності в заданому темпі, в минулому, сьогоденні і майбутньому.

За шкалою тимчасової орієнтації було виявлено, що як молодша, так і старша вікові групи орієнтовані на сьогодення. Співвідносячи ці дані з іншими даними нашого дослідження, можна відзначити наступне: старше покоління живе сьогоденням, але озирається на минуле, молоде покоління в сьогоденні планує своє майбутнє, починає реалізовувати свої плани.

Таким чином, висунута нами гіпотеза підтверджується. Представники молодшої та старшої вікових груп мають різні образи історичного і особистісного часу. У людей зрілого віку уявлення про час більш широкі і різноманітні, вони більш усвідомлено вписують власний життєвий шлях в соціально-історичний контекст і мають більш широку часову транспектіву, в якій інтегровано минуле і сьогодення.

Коновалова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!