Вивчення особливостей взаємозв`язку тимчасових орієнтацій особистості і смислової сфери у студентів

Розглядаючи особистість як специфічне новоутворення, що виникає на певному етапі онтогенезу і пов`язане, перш за все, зі змінами в смисловій сфері. Необхідно відзначити важливість смислової реальності в життя людини, тому що вона виступає і передумовою і підставою особистості. Будучи багатогранним феноменом, особистість не може розглядатися односторонньо. Необхідно підходити до вивчення особистості в контексті тісного взаємозв`язку смислової сфери та інших її характеристик, зокрема тимчасової організації.

К. Левін використовував поняття "часової перспективи" як "існуючу в даний момент цілісність бачення індивідом свого психологічного майбутнього і свого психологічного минулого". У більш пізніх роботах К. Левін розробляє модель життєвого простору, яка розглядає вплив як минулого досвіду, так і планів на майбутнє на даний поведінку людини. Ж.Нюттен розділяє поняття "часової перспективи. Спираючись на ідеї К. Левіна, Ф.Зимбардо приймає тезу про вплив минулого і майбутнього на даний людини. У вітчизняній психології В.І.Ковалевим, К.А.Абульхановой і Т.Н.Березіной розробляється поняття "тимчасової трансспектива", під якою розуміється "здатність свідомості з`єднувати в сьогоденні минуле і майбутнє і тим самим підсумувати, інтегрувати час свого життя".

Мова не йде про минуле і майбутнє, яке ми розуміємо в ставленні до фізичного часу. Людина не просто сприймає своє минуле, сьогодення і майбутнє як тривалість, для нього всі події, що відбулися або мають можливість статися, наділені глуздом. Під змістом розуміється "ставлення між суб`єктом і об`єктом або явищем дійсності, яке визначається місцем об`єкта (явища) в життя суб`єкта, виділяє цей об`єкт (явище) в образі світу і втілюється в особистісних структурах, що регулюють поведінку суб`єкта по відношенню до даного об`єкту (явищу) ". Це подібно до "вирішення завдання на особистісний смисл" по А. Н. Леонтьєву. У психологічному дослідженні нас цікавлять не події як такі, а їх смисли, тобто все те, що для людини найбільш значимо, емоційно забарвлене. Таким чином, людське життя насичується смислами. І відповідно до цієї смислової насиченістю будується тимчасова організація особистості. При цьому простір смислів розподіляється в часі так, що можна відзначати орієнтацію особистості на минуле, сьогодення або майбутнє.

Для підтвердження даного припущення нами було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення зв`язку тимчасових орієнтацій особистості зі смисловим сферою.

Для вивчення особливостей смислової сфери ми використовували тест "Смисложиттєві орієнтації" (СЖО) Д. А. Леонтьєва і "Метод граничних смислів" (МПС) Д. А. Леонтьєва. Для дослідження часових орієнтацій особистості ми використовували опитувальник Ф.Зимбардо (ZTPI) (адаптація А. сирцевої) і процедуру "Лінія життя" (ЛШ), що розглядається як варіант автобіографічного методу Ржичани.

У дослідженні взяли участь 50 випробуваних, студенти Курського Державного Медичного Університету у віці від 18 до 25 років. Розрахунки проводилися за допомогою статистичного пакету STATISTICA 6.0, з використанням критерію U-Манна-Уїтні і R Спірмена.

У процесі статистичної обробки отриманих в ході дослідження даних, були отримані наступні результати.

Показник свідомості життя по тесту МПС (продуктивність) значимо позитивно корелює з орієнтацією на майбутнє по ZTPI (r = 0,32- при p = 0,02). А також продуктивність по МПС має негативну кореляцію з негативним минулим по ZTPI (r = -0,43- при p = 0,002). Довжина ланцюга по МПС значимо негативно корелює з негативним минулим по ZTPI (r = -0,4- при p = 0,004). Показник свідомості життя по СЖО значимо негативно корелює з негативним минулим по ZTPI (r = -0,55- при p = 0,00003) 3ro говорить про те, що люди з більшою свідомістю життя мають більш виражену орієнтацію на майбутнє, при низькій свідомості спостерігається орієнтація на негативні сторони минулому житті.

При аналізі зв`язку між показником оцінки точки справжнього по ЛШ зі шкалою осмисленість життя по СЖО спостерігається значна позитивна кореляція (r = 0,42). Що свідчить про те, що люди, позитивно оцінюють своє справжнє, більшою мірою осмислюють своє життя.

Таким чином, в результаті проведеного емпіричного дослідження ми отримали дані, згідно з якими люди з більшою свідомістю життя мають більш виражену орієнтацію на майбутнє. При високій свідомості переважає орієнтація на позитивне минуле, а при низькій - на негативний. Загалом, ми можемо відзначити наявність взаємозв`язків між характеристиками смислової сфери особистості і її тимчасової організацією.

Ковтун Юлія Юріївна

Котельникова Юлія Олександрівна