Час як найважливіша цінність у житті людини

Важливість вивчення ставлення до часу визначається тим, що на всьому протязі онтогенезу часовий чинник виступає найважливішою детермінантою в розвитку особистості. Час є однією зі складових регуляційних можливостей людини і найважливішим компонентом, що визначає психічне здоров`я і рівновагу людини. Розглядаючи час як психологічну категорію, важливо відзначити її зв`язок з особливостями особистості. Особистість і час знаходяться в нерозривному зв`язку один з одним.

На базі Міський психіатричної лікарні №7 і асоціації "Аніма" нами було проведено дослідження. Його мета дослідження - виявити клас особистісних характеристик, що впливають на ставлення до часу у здорових і хворих на невроз. Визначилися і завдання дослідження: (1) виявити особливості ставлення до часу, до його основним структурним компонентам минулого, сьогодення та будущему- (2) дослідити особистісні особливості і ціннісні орієнтації, що впливають на ставлення до часу-(3) визначити особливості ставлення до себе як до найважливішої категорії системи відносин, пов`язаної з відношенням до часу життя-(4) визначити взаємозв`язок рівня суб`єктивного контролю особистості з її ставленням до часу.

В результаті даного дослідження встановлено, що у ставленні часу у здорових і хворих на невроз, до його конкретним складовим минулого, сьогодення і майбутнього, істотно відрізняється. Здорові люди орієнтовані в даний, цінують його актуальність, модус минулого для них не настільки значущий, але гармонійно представлений в їхній картині життя. Для хворих неврозом характерна дискретність тимчасових модусів майбутнє-минуле-сьогодення, що свідчить про те, що хворі не цінують справжнє, схильні до ідеалізації свого майбутнього. При зіставленні даних про ставлення до себе виявилося, що здоровим властиво адекватне, позитивне ставлення до себе, високий показник задоволеності своїм життям в цілому. Хворим же притаманні занижена самооцінка, неадекватне ставлення до себе, незадоволеність своїм життям в цілому.

У хворих неврозом виявилося низьке прагнення до самоактуалізації і розвитку в порівнянні зі здоровими, яким властиві цінності самоактуализирующейся особистості, такі як позитивний погляд на природу людини, потреба в саморозвитку, творче ставлення до життя, прагнення до свободи, сформованість позитивної "Я-концепції".

Свобода, творчість, пізнання, розвиток і час мають набагато більш актуальне значення для здорових випробовуваних, чим для хворих. Цінність часу серед п`яти найважливіших вказують 66% здорових і тільки 31% хворих неврозом. Здорові люди, як правило, відчувають нестачу часу для реалізації всіх своїх планів, що свідчить про їх широкий кругозір і різноманітності захоплень. Для хворих ж характерні тимчасові "порожнечі" (до 76% незайнятого часу).

Таким чином, аналіз здатності до організації часу життя дозволяє зробити висновок про те, що ефективне управління часом можливо лише за активної життєвої позиції особистості, і прагненні до самоактуалізації. Активність як властивість особистості перетворює потенційне час в реальне (актуальне або особистісне), збільшуючи таким чином можливість гармонійної організації часу життя.

Патралова В.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!