Особливості сприйняття ситуації як фактор стресостійкості особистості

Дослідження стресостійкості як індивідуально-психологічного властивості людини набуває великого значення в зв`язку з підвищенням складності життєдіяльності в сучасних умовах, зростанням числа надзвичайних і травматичних подій в повсякденних ситуаціях. В цілому, стресостійкість розуміється як здатність людини протистояти стрес-факторам. При цьому дослідники виділяють різні компоненти стресостійкості (особливості нервової системи, вольові якості, особистісні особливості), однак питання про індивідуальні відмінності в реакціях на стресогенні впливу залишається відкритим. У нашому дослідженні стресостійкість розумілася як здатність особистості до регуляції емоційного стану в стресогенних умовах (Л.М. Аболін, В.М. Писаренко). Для пояснення механізмів стресостійкості нами використовувалися трансактного модель стресу Р. Лазаруса і теорія особистих конструктів Дж. Келлі. З позицій даних теорій, стресостійкість визначається когнітивної оцінкою ситуації з точки зору можливості її подолання. Оцінка, в свою чергу, обумовлена системою конструктів, за допомогою якої людина інтерпретує стресову ситуацію. Ми припустили, що стресостійкість пов`язана з таким параметром системи конструктів, як когнітивна складність.

Нами були використані дві групи методик: 1) опитувальники, що дозволяють оцінити психічний стан в стресовій ситуації (Шкала тривожності Ч. Д. Спілбергера - Ю. Л. Ханіна, методика САН, шкала психологічного стресу PSM-25) - 2) варіант репертуарних решіток Дж . Келлі, який дає змогу виявити систему індивідуальних уявлень про екзаменаційному стресі.

У дослідженні взяли участь 111 студентів Липецького державного технічного університету, які навчаються на факультетах різною за професійним спрямуванням, у віці 17-21 року.

В результаті дослідження були виділені три групи студентів, що розрізняються за рівнем стресостійкості і параметрам системи інтерпретації ситуації (достовірність відмінностей перевірена по H-критерію Краскала-Уоллеса).

Група з низьким рівнем стресу була названа нечутливою по відношенню до дії стресора (6,3% від загальної вибірки). Для даних студентів ситуація сесії не є значущою, в зв`язку з чим відсутні характерні переживання і реакції. Показник когнітивної складності (1,01) нижче в порівнянні з іншими групами (plt; 0,05). Це свідчить про більш "пухкої" системі конструктів, яка обумовлює неоднозначність тлумачення ситуації і прогнозу, що не дозволяє чітко структурувати і зрозуміти сенс даної стресовій ситуації. Таке тлумачення ситуації можна вважати поверхневим.

Група з високими показниками стресу характеризується низькою стресостійкість (25,2% вибірки). Для неї характерні негативні соматичні і поведінкові симптоми, які можна назвати дистрессом. Когнітивна складність у студентів даної підгрупи найнижча у всій вибірці (1,37), що свідчить про саму "жорсткої" системі інтерпретації ситуації сесії. Така система конструктів сприяє спотвореного сприйняття ситуації як надмірно загрозливою особистісним цінностям.

Група із середніми показниками рівня стресу названа нами стресостійкою (68,5% вибірки). Симптоми стресу у даних студентів виражені помірно, що чи не порушує ефективність діяльності. Показник когнітивної складності знаходиться в середньому діапазоні по підгрупах (1,11). Ми вважаємо, що це оптимальне значення показника "жорсткості-рихлості", який дозволяє адекватно тлумачити ситуацію і пов`язаний з оптимальним рівнем стресу в даній ситуації. Ця група оцінює стресову ситуацію пропорційно тій загрозі, яку вона в собі несе. Дані студенти здатні адекватно оцінити свої можливості щодо подолання стресової ситуації. На основі такої оцінки у них проявляється прагнення до активності, що співвідносить з вимогами ситуації.

Таким чином, в проведеному дослідженні був виявлений взаємозв`язок параметрів системи конструктів, за допомогою якої відбувається інтерпретація стресовій ситуації, і рівня стресостійкості особистості. Отримані нами результати дозволяють вважати, що система уявлень про стрес є одним з факторів срессоустойчівості, що пояснює індивідуальні відмінності в реакціях на стрес. При цьому значний вплив робить такий параметр системи конструктів, як когнітивна складність.

Саприкіна Юлія Олексіївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!