Тренажер-програма для профвідбору операторів в стресогенних видах діяльності

Практика свідчить, що різні за масштабами, наслідків та значущості види порушень діяльності пов`язані значною мірою з конкретними діями співробітників в стресових ситуаціях. Що стосується свідомо стресогенних видів діяльності, наприклад діяльності авіадиспетчерів, то, очевидно, значимість профвідбору фахівців, особливо оцінки їх стресостійкості, важко переоцінити. У роботах ряду дослідників (Китаєв-Смик, 1983) показано, що ефективність діяльності операторів в стресовій ситуації зменшується.

Дані висновки отримані на групах випробовуваних, без урахування їх індивідуально-психологічних характеристик. Однак в умовах стресу така психологічна характеристика, як стійкість до стресів, буде істотно впливати на ефективність діяльності. У зв`язку з цим в процесі профвідбору відповідних фахівців доцільно виявити найбільш перспективну групу людей з високою стресостійкість. В процесі профвідбору виникає необхідність кількісної оцінки рівня стресостійкості, яку можна якісно застосовувати на практиці. У попередніх дослідженнях нами були виділена і визначена група психологічних характеристик, що впливають на стресостійкість (Артем`єва, Товбін, 2008). Що стосується конкретної діяльності операторів-авіадиспетчерів, то важливого значення набувають особливості сприйняття зорової інформації.

Нами була розроблена методика, що базується на використанні спеціальної комп`ютерної програми. Дана програма дозволяє пред`являти різні стимули в режимі дефіциту часу. Методика заснована на підході, згідно з яким ефективність впізнання для кожного випробуваного визначається поєднанням кутового розміру стимулу і часу пред`явлення стимулу на екрані (часу експозиції). Можливий набір пропонованих символів включає в себе цифрові або літерні символи або їх поєднання. Відповідно до методики в процесі експерименту час експозиції поступово зменшується від значень, достатніх для впевненого впізнання, до малих значень, при яких впізнання стає неможливим (фаза зриву). При кожному пред`явленні реєструється правильність або помилковість впізнання.

За отриманими даними будуються відповідні графіки. Аналізу піддаються графік для кожного випробуваного. Згідно описаного раніше підходу (Товбін, Артем`єва, 2008) при високій стійкості до стресу випробуваного крива спаду відсотка правильних відповідей при зменшенні часу експозиції буде досить плавним. Для досліджуваних з низькою стресостійкість крива матиме різкий злам в точці, що відповідає такому значенню часу експозиції, коли неможливість виконання завдання призводить до виникнення стресової ситуації. Такий результат може бути пояснений наступним чином. Зниження ефективності буде обумовлено двома причинами: впливом реальних малих значень часу експозиції і впливом стресової ситуації. Перша причина буде діяти однаково на операторів з високим і з низьким рівнем стресостійкості. У той же час зниження ефективності, обумовлене сформувалася стресовою ситуацією, буде виражено більш чітко у операторів з низьким рівнем стресостійкості, що призведе до різкого зниження ефективності роботи оператора при часу експозиції, відповідному режиму дефіциту часу. Попередні дослідження, проведені за даною методикою, показали її працездатність при вирішенні поставлених завдань.

Надалі планується проведення більш поглиблених досліджень. При цьому основна увага буде приділена введенню в програму більш дрібних градацій часу експозиції (особливо для режиму дефіциту часу), а також істотного збільшення числа випробовуваних, що беруть участь в експериментальних роботах.

Товбін Г. М., Артем`єва В. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!