Інтерференція як індикатор емоційної регуляції діяльності в умовах конфлікту

Інтерференція - один з найважливіших показників когнітивного контролю, в якому виявляються особливості організації когнітивної та емоційної сфери суб`єкта, індивідуально-особистісні особливості переробки інформації.

Інтерференція - складний багаторівневий психологічний феномен, в якому знаходять відображення особливості психічної регуляції і організації діяльності. Найважливішим аспектом регулювання діяльності, що виявляється в явищі інтерференції, можна вважати особливості емоційної регуляції діяльності.

Метою нашого дослідження було виявлення індивідуальних особливостей емоційної регуляції при переробці конфліктної інформації. В якості моделі дослідження був обраний тест Струпа, що набув широкого поширення в дослідженнях поведінки людини в ускладнених умовах. Ряд дослідників розглядали виконання тесту Струпа як ефективний стресор, як процедуру, що викликає у суб`єкта збудження, схвильованість, напруженість або фрустрацію.

Для вирішення завдання нашого дослідження було проведено експеримент, в якому випробовувані виконували тест Струпа в умовах затриманої зворотного зв`язку (ЗАТзІІ), або ефекту Лі. Технічне здійснення експерименту забезпечив Ю.А.Катигін. Включаючи ЗАТзІІ в виконання тесту Струпа, ми виходили з низки інженерно-психологічних та нейропсихологічних фактів, які свідчать про те, що в процесі ускладнення діяльності відбувається мобілізація внутрішніх резервів людини і активізується цілий ряд механізмів, спрямованих на подолання труднощів, що виникли. Відбувається, наприклад, перебудова способів діяльності, перебудова функціональних систем і перехід на добре автоматизовані форми психічної діяльності. В ускладнених умовах діяльності в найбільшій мірі виражаються індивідуальні особливості регуляції діяльності, включеність "Я", що сприяє більш чіткому виявленню індивідуальних стратегій вирішення завдання, в яких знаходить свій вияв індивідуальний стиль діяльності і особливості емоційної регуляції. Експериментальна ситуація, в якій випробовувані виконували тест Струпа в умовах ЗАТзІІ, являє собою стресогенну ситуацію, яка може служити моделлю діяльності в ускладнених умовах. При цьому особливі вимоги пред`являються як до особливостей уваги, так і до особливостей емоційного регулювання діяльності. Показником ефективності діяльності є час інтерференції, його зниження, що свідчить як про оптимальність стратегії уваги, що застосовується в даній ситуації, так і про успішність емоційної регуляції.

Результати дослідження дозволили встановити, що ЗАТзІІ впливає на виконання завдань тесту Струпа (і в більшій мірі интерференционного завдання) в декількох напрямках. По-перше, спостерігається скорочення часу виконання інтерференційного завдання тесту Струпа при ЗАТзІІ в порівнянні з нормальними умовами.

Зниження інтерференції при ЗАТзІІ, очевидно, визначається вмінням випробуваного вибрати оптимальну стратегію уваги і здатністю її підтримувати. ЗАТзІІ як би фокусує увагу, обмежує його межами даного завдання, унеможливлює відволікання ні на що стороннє, тобто сприяє концентрації уваги на завданні. Поряд з цим ЗАТзІІ, ускладнюючи мова і слуховий контроль, викликає перебудову функціональних систем, що забезпечують виконання даного завдання. ЗАТзІІ сприяє переходу на автоматизовані форми слухового контролю виконання завдання і посилення довільного контролю на перцептивном рівні, що також сприяє концентрації уваги на релевантної задачі. У зв`язку з перебудовою функціональних систем, що забезпечують виконання завдання, що включає перцептивний конфлікт, ЗАТзІІ змушує більшою мірою включати всю індивідуальну структуру властивостей особистості з метою пошуку і застосування різних стратегій оптимальної регуляції, що сприяють підвищенню ефективності діяльності і подолання интерферирующих впливів. По-друге, ЗАТзІІ сприяє виявленню латерального домінування у випробовуваних при вирішенні перцептивних завдань в умовах конфлікту, яке свідчить про організацію у цих випробовуваних білатерально домінування. По-третє, включення ЗАТзІІ в виконання тесту Струпа створює стресогенну ситуацію з накладенням двох інтерференційних ефектів, виробляючи у випробовуваних стійке емоційне ставлення до процедури експерименту, глибоко зачіпаючи емоційну сферу суб`єктів, пов`язану з емоційним станом і емоційною регуляцією, зі стресостійкість.

Таким чином, дана методика є моделлю ускладненою діяльності в умовах подвійного конфлікту, за допомогою якої можливо диагносцировать особливості білатерально регулювання, а також особливості емоційної регуляції при обробці конфліктної інформації, що виявляється у виробленні оптимальних стратегій діяльності і в стресостійкості суб`єктів.

Кірєєва М.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!