Фактори, що впливають на суб`єктивну задоволеність шлюбом студентської сім`ї

В даний час зростає актуальність дослідження сім`ї, яка покликана відігравати виняткову роль в житті суспільства, його стабілізації, подолання соціальної напруженості. Увага суспільства і вчених направлено на підсилюється психотерапевтичну функцію шлюбу, емоційну підтримку, яка проявляється в рівні задоволеності шлюбом.

В даний час в науці є ряд розбіжностей щодо критеріїв задоволеності / незадоволеності шлюбом, що дозволяє зробити висновок, що сучасна картина процесів, що відбуваються в сім`ї і впливають на задоволеність подружжя шлюбом, потребує більш детального розгляду. Наше дослідження присвячене вивченню соціально-психологічних і особистісних факторів суб`єктивної задоволеності шлюбом студентської сім`ї.

Проаналізувавши наявний на даний момент теоретичний матеріал з питання задоволеності шлюбом, ми пропонуємо фактори, що впливають на суб`єктивну задоволеність шлюбом розділити на 2 групи: соціально-психологічні та особистісні. До соціально-психологічним відносяться конфліктність дошлюбних та відносин в даний час, тривалість дошлюбних та шлюбних відносин, відносини з батьками чоловіка або дружини, рівень матеріального добробуту. До особистісних факторів ми відносимо осмисленість життя (ОЖ), життєві прагнення, локус контролю, задоволеність прожитим життям і задоволеність справжнім етапом життя.

У дослідженні нами був використаний наступний вимірювальний інструментарій: "Життєві прагнення" (Е. Десі, Р. Райн), опитувальник задоволеності шлюбом (В. В. Столін, Т. Л. Романов, Г. Л. Бутенко), Тест смисложиттєвих орієнтацій ( Д. А. Леонтьєв), 6 шкал суб`єктивної оцінки випробуваних: "Конфліктність дошлюбних стосунків", "Конфліктність відносин в даний час", "Конфліктність відносин в батьківській родині", "Задоволеність шлюбом", "Взаємовідносини з батьками дружини (чоловіка)", "матеріальне становище сім`ї", побудованих за принципом семантич ського диференціала - стандартної шкали Ликерта від 0 до 7.

Для реалізації дослідження було обрано план кореляційного дослідження попарно еквівалентних груп. Для статистичної обробки використовувався коефіцієнт рангової кореляції R Спірмена.

У дослідженні брали участь 35 студентських сімей (70 осіб), в яких один або обоє є студентами. В ході дослідження були отримані результати, що свідчать про те, що конфліктність дошлюбних стосунків пов`язана з задоволеністю шлюбом. Сім`ї з низькими значеннями конфліктності дошлюбних стосунків мають високі значення суб`єктивної і об`єктивної задоволеності шлюбом. Зв`язок між конфліктністю дошлюбних стосунків і суб`єктивної задоволеністю шлюбом позитивна, на високому рівні статистичної значущості виявлено і у жінок (R = 0,51, p = 0,001), і у чоловіків (R = 0,58, p = 0,0003). Зв`язок між конфліктністю дошлюбних стосунків і задоволеністю шлюбом (об`єктивної) на високому рівні статистичної значущості виявлено тільки у жінок (R = 0,48, p = 0,004).

Також підтвердилася гіпотеза про те, що високий рівень свідомості життя пов`язаний з високим рівнем задоволеності шлюбом. Зв`язок між свідомістю життя і суб`єктивної задоволеністю шлюбом позитивна, на високому рівні статистичної значущості виявлено і у чоловіків (R = 0,35, p = 0,0003), і у жінок (R = 0,45, p = 0,007). Зв`язок між свідомістю життя і задоволеністю шлюбом (об`єктивної) позитивна і на високому рівні статистичної значущості виявлено у жінок (R = 0,44, p = 0,009).

Таким чином, максимальна задоволеність шлюбом спостерігається в сім`ях, де чоловік і жінка мають високий рівень свідомості життя і де спостерігається збіг рівня ОЖ всередині пари, а також в сім`ях з низьким рівнем конфліктності дошлюбних стосунків.

Кибец Євгенія Валеріївна