Соціально-психологічний клімат в родині

Цікавим є дослідження формування соціально-психологічного клімату сімей (СПК) робітників-металургів (Добриніна О. А., 1993). під

соціально-психологічним кліматом сім`ї автор розуміє узагальнену інтегративну характеристику сім`ї, яка відображає ступінь

задоволеності подружжя основними аспектами життєдіяльності сім`ї, загальним тоном і стилем відносин. Виявилося, що найбільшого відмінності

благополучні і неблагополучні сім`ї досягають за наступними показниками: задоволеність психологічною атмосферою в родині,

задоволеність спілкуванням, наявність психологічної підтримки подружжя.

Отже, психологічні чинники шлюбу вносять найбільший внесок у структуру напруженості в нещасливих сім`ях. істотні відмінності

виявлені також по задоволеності сексуальними стосунками і задоволеності дозвіллям.

Виявлена наступна тенденція: з підвищенням подружнього стажу зростає результативність психологічної підтримки подружжя. Так, індекс

задоволеності психологічної підтримки у зовсім молодого подружжя становив 0,57, у подружжя зі стажем 5-9 років відповідно 0,8, у подружжя з

стажем 10-19 років - 0,72. У літнє подружжя ефективність психологічної підтримки дещо знижувалася - 0,68. Частково цей феномен можна

пояснити зростанням психологічної адаптоване ™ в зрілих шлюбах. У літнє подружжя відзначені проблеми і психологічного, і сексуального порядку,

у них найнижча задоволеність психологічною атмосферою і спілкуванням п сім`ї.

В ході ісслелонанія, проведенногоО. А. Добринін, встановлено, що жінки більш критичні в оцінці СПК, ніж чоловіки. Головне для стабільного шлюбу,

за оцінками жінок, - справедливий розподіл побутового навантаження між подружжям, повноцінний відпочинок в сім`ї, сексуальна гармонія,

взаєморозуміння з дітьми, задоволеність психологічною атмосферою, спілкуванням, дружня прихильність і турбота. У чоловічому ідеалі

найважливіший елемент стабільного шлюбу - спільність інтересів, але з дітоцентриська відтінком.

Цей показник співвідноситься в першу чергу з заохоченням індивідуальних прагнень, в другу - з комфортною психологічною атмосферою і добре

організованим дозвіллям і в третю - із сексуальною гармонією.

Отже, образ щасливого шлюбу у чоловіків формується в першу чергу через призму психологічних, сексуальних компонентів шлюбу, у

жінок - через побутову, рекреативную, сексуальну і психологічну підструктури шлюбу (Добриніна О. А., 1993).

Нові дослідження показали, зокрема, що задоволеність подружжя корелює між собою: більшої задоволеності в шлюбі чоловіка

відповідає велика радість дружини, і, навпаки, при низькій задоволеності шлюбом чоловіка його дружина також не задоволена шлюбом

(Андрєєва Т. В., Толстова А. В., 2001 Назарова Е. Б., 2003). Рівень задоволеності шлюбом у подружжя, а також оцінка його благополуччя достовірно

пов`язана з числом дітей в сім`ї: чим більше дітей, тим вище рівень добробуту і задоволеності шлюбом (Андрєєва Т. В., Толстова А. В., 2001).

Значимий фактор задоволеності шлюбом - власний локус контролю людини, що складається в шлюбі. Е. Б. Назарової під нашим керівництвом на

вибірці 70 людина жінок і чоловіків, які перебували у шлюбі, отримані наступні дані: задоволеність шлюбом статистично пов`язана зі ступенем

интернальности самої людини! Людина, яка приймає на себе відповідальність за все, що відбувається в своєму житті, більш задоволений шлюбом

незалежно від статі (Назарова Е. Б., 2003).

Існують і деякі гендерні відмінності в тих факторах, які впливають на задоволеність шлюбом. Задоволеність шлюбом жінок

статистично значимо пов`язана з такою особистісної рисою, як інтроверсія. Дружини з більш вираженою интроверсией більш задоволені шлюбом, а більш

Екстравертований - менш. У чоловіків такий лінійної залежності немає. Зате у них задоволеність шлюбом пов`язана з мотивацією шлюбу подружжя: якщо

мотивом вступу в шлюб у жінки була любов, статистично більш імовірно, що чоловік буде задоволений шлюбом. По фактору нейротизма дані

протилежні: більш задоволені шлюбом нетревожние чоловіки, однак жінки з високим нейротизмом статистично частіше оцінюють свій шлюб

як благополучний. До того ж жінки-інтроверти з високим нейротизмом (яких можна віднести до меланхолікам) достовірно частіше виявляються

задоволеними шлюбом, ніж жінки з іншими темпераментними особливостями (Андрєєва Т. В., Толстова А. В.). Дослідження сімей військовослужбовців

показало, що задоволеність шлюбом вище у тих чоловіків-офіцерів, які більш схильні до співпраці і компромісу при виникненні

конфліктних ситуацій (Руденко А. В., Андрєєва Т. В., 1999).

Спроба вивчення впливу особистісних рис і ціннісних орієнтацій на задоволеність шлюбом чоловіків на прикладі охоронців нічних клубів показала

відсутність значущих лінійних кореляцій з особистісними рисами. Задоволеність чоловіків, за нашими даними, пов`язана лише з такою цінністю, як

ефективність у справах, - чим більш значуща для чоловіка ця цінність, тим він більш задоволений шлюбом. Однак такий показник, як «відчуття спокою в

будинку », виявився пов`язаним з особистісної рисою - социабельность чоловіків: більш самодостатні відчувають себе вдома менш спокійно, а більше

конформні (социабельность) - більш комфортно (Андрєєва Т. В., ШмотченкоЮ. А., 2003).

Задоволеність шлюбом у жінок взаємопов`язана зі ступенем інтернальності чоловіків - чим вище показники інтернальності чоловіки, тим більше

задоволеність шлюбом у його дружини. Відповідно екстернальність чоловіків пов`язана з меншою задоволеністю шлюбом у жінок (Назарова Е., 2002).

А. А. Реан пов`язує интернальность з відповідальністю, зрілістю особистості (Реан А. А., 1994,2001). Можна зробити висновок, що шлюб з більш

відповідальними, зрілими чоловіками виявляється суб`єктивно більш сприятливий для жінок. Це підтверджує і значуща кореляція

задоволеності жінок з наявністю роботи у їхніх чоловіків. У той же час подібних кореляцій в факторах задоволеності чоловіків не спостерігалося. Можна, можливо

припустити, що чоловічу задоволеність шлюбом детермінують дещо інші особливості дружин (наприклад, вищезгадана любов дружини, яка

може проявлятися в емоційну теплоту відносини до чоловіка).

Задоволеність шлюбом чоловіків (на вибірці робітників і інженерів) статистично достовірно пов`язана з таким фактором, як дохід сім`ї. В цьому,

можливо, позначається традиційно притаманна їм роль годувальника (Андрєєва Т. В., Толстова А. В., 2001). На дану закономірність вказує і Г. Навайтіс:

у чоловіків з ригидно закріпленої установкою на матеріальне забезпечення сім`ї при невдачах фінансового або професійного характеру проявляється

не тільки негативна оцінка відносин в родині, а й зниження задоволеності інтимними стосунками з дружиною за принципом «Невдаха не може мати

успішні сексуальні відносини »(Навайтіс Г., 1999).

Інше дослідження, в якому молоді подружні пари розглядалися в загальній вибірці (без поділу за статевою ознакою), показало, що

ступінь прояву таких акцентуацій характеру, як педантичність, підвищена акуратність, часта зміна настрою, властива циклотимію, і

зайва загостреність уваги на деяких факторах подієвого характеру призводить до зниження задоволеності шлюбом. соціальний інтелект

благотворно діє на задоволеність шлюбом (Буніна О. В., Новосельцева Е. Е., 2002).

З наведених даних вимальовується досить строката картина. Показано, що задоволеність шлюбом пов`язана зі стажем сімейного життя, з мотивами

вступу в шлюб, задоволеністю роботою, залежить від кількості і віку дітей, особистісних особливостей самого опитуваного і його шлюбного

партнера. Виявляються і гендерні відмінності: більш задоволені шлюбом нетревожние чоловіки, які мають достатній дохід, з більшою социабельность

(Потребують почутті ліктя), схильні до компромісів. На задоволеність жінок впливає ступінь їх власної інтроверсії і зрілість їхніх чоловіків.

Звичайно, всі ці змінні не рівнозначні, і в кожній окремій сім`ї кожен з перелічених факторів відіграє різну роль, має різну вагу.

Однією із спроб систематизувати отримані в різних дослідженнях фактори задоволеності шлюбом можна назвати виділені Т. А. Гурко (1987)

чотири групи чинників:

1) соціально-демографічні та економічні характеристики сім`ї. Сюди входять такі показники, як величина сукупного сімейного доходу, вік

подружжя, число дітей у сім`ї і т. д .;

2) характеристики внесемейной сфери життєдіяльності подружжя - професійна сфера, взаємини подружжя з найближчим соціальним

оточенням і т. д .;

3) установки і поведінка партнерів у основних сферах сімейної життєдіяльності - розподіл господарсько-побутових обов`язків і збіг

установок в цій сфері сімейного життя, організація дозвілля;

4) характеристики межсупружескіх відносин - емоційно моральні цінності (почуття любові і поваги до партнера, загальні погляди і інтереси,

подружня вірність і т. д.).

Слід зауважити також, що в різний час багато авторів підкреслювали роль зрілості особистості для успішності побудови шлюбу і сім`ї (Адлер А., 1997;

Сисенко В. А., 1981, 1985, 1989- Андрєєва Т. В., 1999 Харитонов А. Н., Тимченко Г. Н., 2002). За даними досліджень Харитонова А. Н. і Тимченко Г. М. на

великій вибірці сімей (459), більшість опитаних визнавали як свою неготовність до шлюбу (85%), так і наявність постійних конфліктів в сім`ї (62%).

Задоволеність шлюбом пов`язується і з задоволенням потреб в сімейно-шлюбних відносинах, таких як потреба в спілкуванні, в відкритості,

домашньої підтримки та інших (Харлі У, 1992 Андрєєва Т. В., ПіпченкоТ. Ю., 1999).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!