Подружні стосунки у жінок з різним типом переживання вагітності

Вагітність і очікування дитини розглядається більшістю дослідників як нормативний життєву кризу, перехідний етап життєдіяльності сім`ї. Н. І. Оліферович, Т. А. Зінкевич-Куземкино, Т. Ф. Велента вказують, що очікування дитини переживається багатьма жінками як стрес, емоційну кризу, поворотний пункт життя або хвороба. Вивчення подружніх відносин на етапі вагітності є важливим, так як саме від сприятливого морально-психологічного клімату в сім`ї залежить перебіг вагітності і психологічний стан матері.

Найважливішими параметрами подружніх відносин є задоволеність шлюбом і особливості межсупружеского спілкування. При розгляді задоволеності шлюбом ми дотримувалися точки зору В. В. Столина, Т. А. Романової та Г. П. Бутенко, які розуміють задоволеність як деяку узагальнену емоцію, генералізоване переживання. Спілкування між подружжям виступає як регулятор подружніх відносин і дозволяє говорити про їхнє благополуччя.

У нашому дослідженні ми спиралися на концепцію І. В. Добрякова про типах ставлення жінки до вагітності. Даний автор вказує на існування п`яти типів ставлення жінки до вагітності: оптимальний, гіпогестогнозіческій, ейфорійний, тривожний і депресивний. Мета нашої роботи - вивчення особливостей подружніх відносин у жінок з різним типом переживання вагітності.

В якості дослідницького інструментарію нами були використані наступні методики:

1) опитувальник "Тест відносин вагітної" (Тоб (б));

2) опитувальник задоволеності шлюбом (В. В. Столін, Г. П. Бутенко, Т. Л. Романова);

3) опитувальник "Спілкування в сім`ї" (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовская).

В ході дослідження були сформовані дві групи жінок: жінки з оптимальним типом ставлення до вагітності і жінки з тривожним типом ставлення до вагітності. В результаті проведеного дослідження були отримані значущі відмінності між даними групами за рівнем задоволеності шлюбом.

Жінки з оптимальним типом переживання вагітності більш задоволені шлюбом і оцінюють свою сім`ю як абсолютно благополучну (р lt; 0,05). Таким чином, задоволеність шлюбом у жінок з оптимальним типом переживання вагітності вище, т. Е. Вони представляють свій шлюб як більш щасливий, подружні відносини як більш гармонійні. Вагітність, бажана для обох подружжя, переживається сприятливо, що в подальшому сприяє формуванню гармонійного типу сімейного виховання дитини і зміцненню подружніх відносин. Жінки з тривожним типом переживання вагітності оцінюють свої подружні стосунки за рівнем задоволеності скоріше як благополучні (р lt; 0,05).

Отримані дані дозволяють чітко описати специфіку межсупружеского спілкування у жінок з різним типом переживання вагітності. Значні відмінності між групами жінок виявлені за наступними шкалами:

1) довірливість спілкування (р lt; 0,01) -2) взаєморозуміння між подружжям (р lt; 0,01) -3) схожість у поглядах (р lt; 0,05).

Таким чином, за результатами проведеного дослідження встановлено, що жінки з оптимальним типом переживання вагітності відзначають, що спілкування в їхній родині носить більш довірчий характер, ніж жінки з тривожним типом. Жінки з оптимальним типом переживання вагітності оцінюють взаєморозуміння в сім`ї на більш високому рівні в порівнянні з жінками з тривожним типом переживання вагітності.

Жінки з оптимальним типом переживання вагітності вважають, що схожість у поглядах з чоловіком виражено у них у великій мірі.

Іллічова Марія Юріївна

Гроголева Ольга Юріївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!