Вплив відносин подружжя на вагітність, пологи і новонародженого

На етапі вагітності акушерами оцінюються, головним чином, медико-біологічні фактори ризику можливих ускладнень, важко або взагалі не піддаються корекції, а така оцінка можливого ризику носить вкрай недостовірний характер. При цьому ігнорується психічний стан жінки, її відносини з батьком майбутньої дитини, які впливають на перебіг вагітності, пологів, стан дитини і можуть бути скориговані психотерапевтичних. Проведено випадкове вибіркове, одномоментне соціально-психологічне обстеження (анкетування, тестування, дані з медичної документації) вагітних (2 і 3 триместри) і породіль на базі пологового будинку №1 (n = 19) і жіночої консультації №2 (n = 22) м Дніпропетровська. Застосовувані тести давали комплексну оцінку емоційним, когнітивним і поведінковим аспектам відносини матері до батька дитини. Одночасно вивчався медико-біологічний і соціально-гігієнічний статус жінок.

Результати порівнювалися по групах в залежності від: характеру перебігу вагітності (ускладнена - неускладнена), часу збору інформації (до і після пологів), стану новонародженого (без асфіксії, з асфіксією 1 ступеня, асфіксією 2 ступеня). Оцінка достовірності групових відмінностей проводилась шляхом обчислення критерію Стьюдента (нормальність розподілу підтверджувалася ставленням асиметрії і ексцесу розподілу до їх помилок).

Отримано достовірні відмінності по ряду показників тестів (plt; 0,05 і plt; 0,01), головним чином відображають емоційні стосунки партнерів, між групою породіль, вагітність яких протікала з ускладненнями, і групою вагітних з ускладненим перебігом вагітності-між іншими групами відмінності досліджуваних ознак недостовірні. Найгірші показники тестів у зазначеній групі породіль можуть бути пояснені психологічним станом жінок в зв`язку з більшою частотою ускладнень під час пологів, в післяпологовому періоді, менш сприятливими показниками здоров`я новонародженого (тобто зовсім необов`язково свідчать про погіршення ставлення жінки до батька дитини або спочатку найгірших стосунках ). Відсутність достовірної різниці по медико-біологічним та соціально-гігієнічним показникам може бути обумовлено недостатнім обсягом вибірки (в тих випадках, коли є тенденція до різниці, яка підтверджується даними з літератури). Найбільш значущими виявилися розбіжності по ряду показників тестів також головним чином, відображають емоційні стосунки партнерів, між групами жінок, які народили дитину без асфіксії, з асфіксією 1 і 2 ступеня відповідно (plt; 0,05 plt; 0,01 і навіть plt 0,001 за окремими ознаками). Застосування кластерного аналізу до останніх зазначеним характеристикам психологічного відносини жінки до батька дитини дозволяє провести диференціальну діагностику між жінками, які народили дітей без асфіксії, і жінками, які народили дітей в стані асфіксії.

Таким чином, застосування тестів, які оцінюють психологічне ставлення жінки до батька майбутньої дитини, з подальшим порівнянням отриманих результатів з нормативними величинами дозволить більш точно спрогнозувати стан новонародженого і своєчасно вжити заходів не тільки медичного, але і психотерапевтичного характеру для попередження прогнозованих ускладнень. Для розробки скринінгових програм слід уточнити отримані результати в більш широкомасштабний проспективному дослідженні вагітних, розпочатому в найбільш ранні терміни вагітності.

Ліфінскій А.П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!