Психологічна та фізіологічна готовність дівчат до материнства

Попри всю різноманітність підходів до вивчення "материнства" систематичного дослідження зв`язку готовності жінки до вихованню дитини і адекватності формування материнської-дитячих взаємин не проводилося. Тому питання про провідних факторах, що забезпечують цей зв`язок, залишається відкритим. Більшість авторів, які досліджують цю проблему, вважають, що готовність до материнства формується протягом усього життя жінки. На цей процес впливають як психологічні і фізіологічні чинники, так і соціальні.

Виділено основні складові структури психологічної готовності до материнства: особливості переживання жінкою вагітності-орієнтація на стратегію виховання і догляду за младенцем- ранній дитячий досвід майбутньої матері. Різні варіанти поєднання елементів цих складових в сукупності визначили рівень психологічної готовності до материнства. Велике значення мають також установки жінки на стратегію виховання дитини, які складаються у неї до кінця вагітності під впливом відомостей, почерпнутих в жіночій консультації, з книг, від своїх батьків і знайомих.

Репродуктивне здоров`я є основою фізіологічної готовності до материнства - тобто забезпечення стабільності в роботі серцево-судинної системи, здатності нервової системи "взяти на себе" контроль протікання вагітності, пологів та формування діади "мати-дитина", підтримання гомеостазу в нових умовах і динамічна регуляція гормональної системи в процесі вагітності.

З метою визначення взаємозв`язку психологічної готовності до материнства з адекватністю центральної регуляції процесів гестації і було проведено дане дослідження. Для реалізації даної мети ми виділили групу вагітних у віці 20-23 років, у яких було проведено психологічне тестування, аналіз ЕЕГ і аналіз перебігу вагітності та протікання пологів. Психологічне тестування проводили до реєстрації ЕЕГ і воно включало в себе суб`єктивну оцінку самопочуття, активності і настрою (тест САН) і оцінку рівня ситуативної та особистісної тривожності за Спілбергеру-Ханіна. Крім того, ми використовували тест, розроблений Філіппової Г.Г. і доповнений нами для визначення ступеня готовності молодих дівчат до материнства, де враховувалися такі характеристики, як ступінь егоцентризму, бажання займатися собою, час, витрачений на заняття собою і своїм здоров`ям, бажання завести дитину і вираженість цього бажання, а також інші показники.

Всього було обстежено 73 вагітні жінки. В результаті тестування було виділено 3 групи вагітних - з низьким рівнем готовності до материнства (по тесту - менше 30%), з високим рівнем готовності до материнства (більше 70%) і з середнім рівнем (між 30 і 70%). Найбільший інтерес для нас представляють дві крайні групи обстежених жінок. В першу групу, відповідно, потрапили 17 вагітних, а в третю - 20. Як показали дослідження, в першій групі рівень тривожності був середнім (36.8 ± 7.1 для ситуативної і 40.3 ± 2.9 балів для особистісної тривожності), а в третій групі - він був підвищеним (45.2 ± 8.8 і 51.7 ± 5.1 балів відповідно).

Результати аналізу ЕЕГ показали, що для вагітних з високим ступенем готовності до материнства характерні десінхронія прояви, альфа-ритм виглядає нерегулярним і спотвореним високочастотної активністю. Крім того, у них частіше ставився діагноз "загроза невиношування дитини". У вагітних з низьким рівнем готовності до материнства альфа-ритм був більш вираженим, рідше ставили діагноз "загроза", але пологи частіше протікали несприятливо.

Отримані дані показують, що у жінок з високим рівнем готовності до материнства відзначається більше занепокоєння про здоров`я майбутньої дитини, що, відповідно, тягне підвищення рівня тривожності. Це, в свою чергу, і викликає збільшення психоемоційної напруженості та, як наслідок, зміна в ЕЕГ картини і провокування стану м`язового напруги, що може викликати появу загрози невиношування дитини психогенної етіології.

В результаті ми вважаємо, що при проведенні профілактичних заходів в групі вагітних з високим рівнем готовності до материнства слід звернути увагу на зниження рівня тривожності. А для групи жінок з низьким рівнем готовності до материнства необхідно використовувати вже програми, спрямовані на формування адекватних форм взаємовідносин між матір`ю і дитиною.

Тірахова О.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!