Незадоволеність першим шлюбом у осіб з різним сімейним статусом

В даний час інститут сім`ї зазнає значних змін: втрата законним шлюбом його колишнього значення, виникнення альтернативних форм шлюбно-сімейних відносин (самотність, спільне співжиття, повторні шлюби і ін.), Відбувається різка зміна основ і якості відносин між подружжям і сім`ї в цілому.

Як показують численні дослідження, в процесі спільного життя у партнерів все частіше спостерігається розбіжність очікувань від шлюбу з реальними відносинами, неузгодженість уявлень про ідеального партнера з особистістю чоловіка. Це призводить до наростання незадоволеності шлюбом, яка, в свою чергу, може призвести до розлучення, розпаду пари.

Нами була зроблена спроба аналізу незадоволеності першим шлюбом у осіб з різним сімейним статусом (люди, що складаються в першому шлюбі-розведені і люди, що складаються в повторному шлюбі) в рамках дослідження, метою якого було вивчення співвідношення особистісних характеристик і відношення до шлюбного партнера. У дослідженні взяли участь 42 людини у віці від 23 до 50 років з вищою та середньо-спеціальною освітою, і були використані наступні методики: "Рольові очікування і домагання у шлюбі", методика діагностики властивостей особистості і міжособистісних відносин Лірі, опитувальник особистісних орієнтацій Е. Шострома і Фрайбургський опитувальник особистості (форма B).

Як причини незадоволеності першим шлюбом нами були виділені наступні: сексуальная- духовна несумісність (відсутність загальних інтересів, цілей, цінностей, спільного дозвілля) - господарсько-побутові труднощі і разногласія- розбіжності у вихованні дітей-особистісна несумісність (невідповідність властивостей темпераменту, характеру) - причини соціально-біологічного походження (алкоголізм, смерть, зради).

Як показали відповіді респондентів, незадоволеність першим шлюбом частіше викликана відразу декількома причинами і найбільш частими виявилися персональна і духовна несумісність з партнером.

Порівняльний аналіз отриманих 6 вторинних підгруп не виявив ніяких відмінностей між трьома з них (люди, які відзначають в першому шлюбі духовну несумісність, "сексуально незадоволені" і відзначають особистісну несумісність). Отже, можна припустити, що такі компоненти задоволеності шлюбом, як духовна, сексуальна і особистісна сумісність подружжя, зумовлюють один одного. Невідповідність уявлень в одній частіше викликатиме незадоволеність в інший. Але ця гіпотеза вимагає подальшого дослідження і уточнення.

У порівнянні з іншими люди, у яких незадоволеність шлюбом мала соціально-біологічне походження, характеризуються більшою спонтанної агресивністю (імпульсивністю, безпосередністю), здатністю розглядати людей як добрих за своєю природою і більшу значимість інтимно-сексуальної сфери в шлюбі. А в їх образі партнера другого шлюбу найбільш виражені такі риси, як авторитарність, схильність до співпраці і залежність, слухняність.

Для людей, що мають / мали господарсько-побутові труднощі в першому шлюбі, більш характерні вираженість власних професійних потреб та інтересів, а також уявлення про партнера другого шлюбу як про покірному, скромному, поступливому і емоційно стриманому людині.

Відмінною (від інших груп) рисою групи людей, які відзначають розбіжності у вихованні дітей, є уявлення про шлюбному партнері першого шлюбу як про залежному, конформному, довірливому, м`якому людині.

Також нами встановлено, що образ шлюбного партнера залежить від ставлення до сімейних функцій. На уявлення про чоловіка у людей, які перебувають у першому шлюбі, впливають наявність спільних інтересів, зовнішня соціальна активність, бажання мати більш привабливого партнера і орієнтація на те, що шлюбний партнер повинен мати серйозні професійні інтереси. А у "складаються в другому шлюбі" уявлення про дружину першого шлюбу пов`язано із загальною значимістю і ступенем очікування виконання від партнера господарсько-побутових функцій, а також з прагненням бути сімейним психотерапевтом.

До сфер шлюбно-сімейних відносин, що впливає на сприйняття чоловіка другого шлюбу, відносяться значимість сприятливого психологічного клімату в сім`ї, значимість батьківства, установка на активну позицію шлюбного партнера в питаннях виховання дітей і прагнення бути сімейним психотерапевтом

Однак в силу нечисленності вибірки отримані нами результати не претендують на репрезентативність і потребують подальшого дослідження та уточнення.

Бірюкова М.М.