Психологічні чинники успішності викладачів технічних вузів

Проведена в даний час в Росії реформа системи вищої освіти з особливою гостротою поставила проблему оцінки та вдосконалення професіоналізму викладачів технічних вузів. Від професійної компетентності і професійно важливих якостей (ПВК) викладачів технічних вузів залежить рівень підготовки фахівців. Це визначає актуальність вивчення професіоналізму педагогічної діяльності викладачів технічних вузів.

Потреба педагогічної практики технічних вузів в науково-обгрунтованих рекомендаціях з оцінки та вдосконалення професіоналізму педагогічної діяльності викладачів зумовили вибір цілей дослідження: оцінка сформованості педагогічних умінь, вивчення психологічних чинників забезпечення успішності педагогічної діяльності викладачів технічних вузів, визначення шляхів вдосконалення їх професіоналізму.

Вирішення цих завдань здійснювалося в ході комплексного психолого-педагогічного дослідження, що включав аналіз педагогічної діяльності, оцінку общепедагогических (гностичні, проектувальні, конструктивні, організаторські і комунікативні) і спеціальних умінь, особистісних якостей і результатів діяльності викладачів технічних вузів.

Експериментальної частини дослідження передував аналіз діяльності викладачів технічних вузів. Були виявлені особливості і специфіка їх діяльності, а також недоліки існуючої системи оцінки їх професіоналізму, підбору і атестації. Показано, що професійна діяльність викладачів технічних вузів пред`являє високі вимоги до ПВК, що характеризує професійну компетентність, общепедагогические і спеціальні уміння, а також особистісні якості, що необхідно враховувати при комплексній оцінці професіоналізму викладачів технічних вузів.

Потім проведено експериментальне визначення рівня сформованості ПВК і професіоналізму викладачів технічних вузів. Результати оцінки успішності педагогічної діяльності (УПД) показали наступне. Основна частина (57%) викладачів знаходиться на середньому (локально-моделирующем) рівні педагогічної діяльності. Ще 24,5% викладачів знаходяться на високому (системно-моделюючий знання) і вищому (системно-моделирующем діяльність і поведінку) рівні УПД. Однак чимала частина (19,1%) викладачів знаходиться на низькому (адаптивному) і мінімальному (репродуктивному) рівнях педагогічної діяльності.

Оцінка педагогічної спрямованості показала, що основна частина викладачів має середній (50%) або високий (23%) рівень педагогічної спрямованості. Однак значна частина (27%) педагогів має низький рівень спрямованості. Очевидно, що діяльність таких викладачів буде неефективною, що об`єктивно позначиться на рівні формування професіоналізму студентів.

Проведено порівняння рівнів педагогічних умінь в загальній вибірці викладачів. Встановлено, що загальна структура п`яти груп педагогічних умінь в загальній вибірці викладачів технічних вузів характеризується рівномірною їх сформированностью з превалюванням гностичних і організаторських умінь.

Однак порівняння сформованості педагогічних умінь у викладачів з різним рівнем УПД дозволило встановити ряд достовірних відмінностей. Так, у викладачів з високим рівнем УПД в загальній структурі умінь превалюють гностичні і організаторські вміння, а найменш сформовані проектувальні та комунікативні вміння (рівень сформованості останніх статистично достовірно нижче, ніж гностичних умінь). У викладачів із середнім рівнем УПД найбільш сформовані організаторські і гностичні вміння. Останні статистично достовірно переважають над проектувальними, конструктивними і комунікативними вміннями.

У викладачів технічних вузів з низьким рівнем УПД в загальній структурі умінь превалюють організаторські і гностичні вміння. Найменш сформовані у цієї групи конструктивні, комунікативні і особливо проектувальні вміння.

Отримані дані вказують на те, що професіоналізм і рівень УПД викладачів технічних вузів визначаються загальною структурою педагогічних умінь, сформованість яких статистично достовірно різниться в групах викладачів з високим, середнім і низьким успішністю діяльності.

Данилова А.М.