Дослідження значущості професійних компетенцій викладачів

Компетентнісний підхід увійшов в систему освіти в зв`язку зі зміною російської освітньої парадигми, включенням Росії в Болонський процес, що, в свою чергу, зумовлено загальною тенденцією інтеграції та глобалізації світової економіки. З психологічної точки зору компетентність розглядається як суб`єктна якість особистості людини, властивість його внутрішнього світу, що визначає успішне виконання людиною тієї чи іншої діяльності.

Мета даної роботи - з`ясування, які компетенції в своїй професії викладачі та майбутні педагоги (студенти) сприймають як значущі, а які ні. У дослідженні брали участь 60 студентів-випускників Томського державного педагогічного коледжу (ТГПК), а також 29 викладачів шкіл Томської обл, які проходили курси підвищення кваліфікації в ТГПК.

У процесі дослідження студентам і викладачам пропонувалася анкета, розроблена на основі класифікації професійних компетенцій А. В. Хуторського, в якій необхідно було відзначити 3 компетенції, найбільш значущі в професії викладача, а також 3 найменш значущі.

Важливими для випускників виявилися наступні компетенції:

1) вміння взаємодіяти з оточуючими людьми і подіями, спілкуватися і працювати в групі (42%);

2) здатність напрацьовувати нові способи діяльності або трансформувати колишні (38%);

3) здатність приймати рішення і нести за них відповідальність (37%)

Як менш важливі були оцінені:

1) прагнення освоювати способи фізичного, духовного, інтелектуального саморозвитку (40%);

2) можливість самостійно вчитися (35%);

3) володіння знанням і досвідом у всіх сферах соціального життя: політика, економіка, сім`я і т. Д. (35%).

Таким чином, компетенції, що впливають на якість освітнього процесу "тут і зараз" наділяються майбутніми педагогами більшу значимість. При цьому на другий план відходять цінності самовдосконалення педагога, культурні знання і знання про суспільство, які не впливають безпосередньо на педагогічний процес, але є моральними підставами викладача, а отже, беруть участь в духовному, ціннісному становленні його учнів.

Мало відрізняються відповіді відбулися викладачів. Важливими для вчителів виявилися компетенції:

1) вміння взаємодіяти з оточуючими людьми і подіями, спілкуватися і працювати в групі (38%);

2) вміння швидко оцінювати ситуацію і свої можливості

(34%);

3) здатність приймати рішення і нести за них відповідальність (31%);

4) вміння бачити і розуміти навколишній світ, орієнтуватися в ньому, усвідомлювати свою роль і призначення (31%).

Як менш значущі вчителями зазначаються:

1) володіння знанням і досвідом у всіх сферах соціального життя: політика, економіка, сім`я і т. Д. (52%);

2) прагнення освоювати способи фізичного, духовного, інтелектуального саморозвитку (38%);

3) знання національної та загальнолюдської культури і традицій, а також духовно-моральних основ життя людини (27%).

Можливо, майбутніх викладачів хвилює "відточування" компетенцій, дефіцит яких вони відчувають через нестачу професійного досвіду. Однак оцінки "дорослих" викладачів обумовлюються реаліями професійному житті.

На наш погляд, нехтування моральними підставами викладача в самій професійному середовищі є серйозною проблемою на шляху розвитку сучасного суспільства.

Трифонова Юлія Андріївна