Аспекти особистісно-професійного самовдосконалення студентів

Соціально-економічні, політичні зміни, що відбуваються в нашій країні, відбилися і на сфері освіти. Гостро постала проблема підготовки педагогічних кадрів, здатних швидко приймати оперативні рішення, нести відповідальність, проявляти яскравість і гнучкість мислення, творчий підхід до своєї професії, бути відкритими до всього нового. У сучасних умовах діяльність педагога наповнюється якісно новим змістом, яке обумовлено ускладненням навчально-виховних функцій, реалізацією системного підходу до програм навчання, орієнтацією всіх сторін життя навчального закладу на особистісну значимість кожного суб`єкта освітнього процесу. Таким чином, особистісно-професійне самовдосконалення стає одним з найважливіших вимог, що пред`являються суспільством до педагога.

Під особистісно-професійним самовдосконаленням розуміється цілеспрямована, систематична, творча діяльність, сутність якої полягає в поглибленні та розширенні професійних знань, розвитку педагогічних умінь, здібностей, особистісних і професійних якостей. Також необхідно відзначити, що вдосконалення - це спеціально організована діяльність, спрямована на внутрішнє облаштування себе. Це прагнення особистості до всебічного розвитку, до гармонії з собою і навколишньою дійсністю, з тим щоб згодом мати можливість самореалізуватися на більш високому якісному рівні. Завдання викладачів педагогічних вузів - навчити студентів бути креативними, готовими до прийняття нового, вміти сміливо імпровізувати у своїй професійній діяльності.

Процес самовдосконалення особистості в студентські роки має яскраво виражену специфіку. По-перше, в цьому віці змінюється особистісна значимість затвердження себе в ролі носія певної суспільної функції. По-друге, саме студентський вік є сензитивним для виявлення творчого потенціалу майбутнього педагога, а також для його цілеспрямованого розвитку. Це пов`язано, перш за все, з тим, що в період від юності до зрілості людина усвідомлює свою індивідуальність, самоцінність, значимість, надає цим якостям велике значення, що сприяє поступовому встановлення "Я - образу" як однієї з центральних установок особистості, з якою вона співвідносить свою поведінку. Разом зі зміною "Я - образу" істотно змінюється і значимість окремих компонентів. По-третє, в юності починає приділятися велика увага внутрішнім якостям. Істотним стає не оцінка своєї зовнішності, а оцінка своїх психологічних якостей, оцінка можливостей і здібностей. Особистісно-професійне самовдосконалення, будучи творчою самодіяльністю, включає компоненти:

а) аналіз якостей власної особистості, професійної діяльності за допомогою таких методів, як самоспостереження, зіставлення, порівняння себе з іншими або з ідеалом, рефлексія. На основі отриманих даних виділення позитивних якостей, які необхідно розвивати, і негативних якостей, які необхідно перетворювати або усувати;

б) постановка мети, розробка плану діяльності - що, коли і як необхідно зробити, щоб планомірно здійснювати процес особистісно-професійного самовдосконалення;

в) здійснення творчої діяльності по реалізації намічених завдань, досягненню поставлених цілей, яке засноване на застосуванні вольових зусиль;

г) самоконтроль, самокорекція, саморегуляція, самоаналіз цієї діяльності, а також, якщо необхідно, уточнення цілей, пошук найбільш оптимальних засобів, методів і шляхів самовдосконалення.

В умовах сучасного суспільства особистісно-професійне самовдосконалення майбутніх педагогів набуває пріоритетний характер. А це неодмінно веде до необхідності продовження досліджень психолого-педагогічних особливостей самовдосконалення, пошуку нових засобів, методів і способів особистісного і професійного зростання, які відповідали б вимогам часу.

Шлома А.В.