Суб`єктивна оцінка стрессогенности ситуації загрози втрати роботи

Метою нашого дослідження було вивчення гендерних відмінностей в оцінках стрессогенности ситуації організаційної кризи. Дослідження будувалося на припущенні, про те, що жінки більш гостро, ніж чоловіки переживають ситуацію загрози втрати роботи, обумовлену організаційним кризою.

Об`єктом дослідження став персонал компанії "Х", яка є великим російським виробничим підприємством харчової промисловості. У дослідженні брали участь працівники офісу, а також кваліфіковані виробничі робочі (всього 124 особи, 50 чоловіків, 74 жінки). Дослідження проводилося з листопада по грудень 2008 р Опитування здійснювалося в листопаді 2008, компанія стала оголошувати списки скорочуваних співробітників. У дослідженні брали участь працівники, яким вже було відомо про своєму скороченні, так і працівники, які розуміли, що дана доля може торкнутися їх в майбутньому також.

Для вивчення суб`єктивної оцінки ситуації організаційної кризи використовувалися дві методики. Перша - шкала, побудована за принципом семантичного диференціала. Респондентам пропонувалося оцінити силу, активність, значимість ситуації організаційної кризи. Друга методика - суб`єктивні репрезентації кризової ситуації. З її допомогою оцінювалися: цінність ситуації (користь для досвіду), емоційна напруженість, розуміння ситуації, вплив кризи на майбутню професійну кар`єру, самопочуття.

Порівняльний аналіз чоловіків і жінок по першій методиці показав, що ті і інші схильні оцінювати цю ситуацію як досить складну, особистісно значиму і, безумовно, шкідливу для свого досвіду. Жінками ситуація організаційної кризи переживається більш "стрессоопасной", як більш "сильна", в порівнянні з чоловіками (р lt; 0,05). Вони вважають її важко переборною, досить напруженою, безнадійної, що веде у себе великі негативні наслідки. Ймовірно, це пов`язано з гендерними установками, існуючими в нашому суспільстві, про те, що в першу чергу скорочують жінок.

Існуюча думка про менш захищеною статусної позиції жінок підтверджуються результатами соціально-демографічних досліджень М. Г. Гильдингерш і А. А. Гармашева. При порівнянні чоловіків і жінок за методикою суб`єктивних репрезентацій стрессогенности ситуації, нами були виявлені наступні тенденції. У жінок більш високі оцінки стрессогенности за параметрами: відсутність користі для досвіду, емоційна напруженість, самопочуття. Чоловіки частіше, ніж жінки бачать в даній ситуації деяку користь для свого досвіду, додають даній ситуації певний сенс і характеризуються більш високою оцінкою по параметру самопочуття. Безумовно, кризовий характер ситуації багато в чому обумовлений матеріальними і моральними втратами, в зв`язку з втратою роботи. Це одночасно загрожує втратою статусу, звичного кола спілкування, матеріального достатку, можливостей самореалізації і т. Д. Таким чином, чим більше компонентів життєвої ситуації опиняється під загрозою внаслідок втрати роботи, і чим більше особистісно значимі вони для конкретної людини, тим більш напруженою і небезпечною буде сприйматися дана ситуація. За критерієм розуміння кризової ситуації не було виявлено статистично значущих відмінностей. Виявлено, що для чоловіків і жінок ситуація скорочення персоналу, що відбувається в компанії, була зрозумілою і очікуваної. Це говорить про обізнаність персоналу про труднощі організації в зв`язку з глобальною фінансовою кризою і відсутності нереалістичних очікувань.

Не було виявлено достовірних відмінностей між чоловіками і жінками за показником "вплив кризи на майбутню професійну кар`єру". Одні й другі однаково розуміють, що втрата роботи негативно позначиться на їхній майбутній кар`єрі. За интегративному показником стрессогенности кризової ситуації, нами були отримані статистично значущі результати (р lt; 0,05), що говорить про те, що жінки в цілому, відчувають більший стрес в ситуації можливого звільнення, ніж чоловіки. Це підтверджує нашу гіпотезу про більшу оцінці стрессогенности кризової ситуації для жінок.

Загальний висновок дослідження полягає в тому, що жінки більшою мірою, ніж чоловіки знаходяться в стані психічної напруженості і тривожності у зв`язку з кризою і, очевидно, більше потребують психологічної підтримки та психо-соціальний захист. Чоловіки вважають, кризова ситуація не погіршує їх самопочуття і бачать в ній деяку користь і цінність для себе.

Новгородова А. П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!