Особистісні особливості переживання городянами ситуації втрати роботи

З переходом країни до ринкової економіки гостро постала проблема впливу безробіття на психічний стан людини і необхідності пошуку ефективних заходів усунення її негативних наслідків. Зміст російської безробіття як соціально-економічної категорії відрізняється від аналогічної в економіці розвинених зарубіжних країн, і це не дає можливості механічно переносити зарубіжний досвід на специфічні російські умови.

У 1996-1997 роках нами було проведено дослідження особливостей переживання людьми, які втратили роботу і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, тієї ситуації, яку з повним правом можна віднести до кризової. Основною гіпотезою було припущення про те, що люди, які опинилися без роботи, можуть відчувати особливі стану, названі В. Франкл "ноогенного неврозами", і це впливає на їх поведінкову стратегію в ситуації кризи, пов`язаного з втратою роботи. Тест смисложиттєвих орієнтацій (Д.А.Леонтьев, 1992), використаний в наших дослідженнях, є адаптованою версією тесту Д. Крамб і Л. Махоліка, розробленого на основі теорії В. Франкла.

У дослідженні взяли участь 127 осіб, які перебували на обліку в районних службах зайнятості Санкт-Петербурга і здійснювали за їх посередництвом пошук роботи. Було виділено три групи випробовуваних з низьким загальним показником свідомості життя (ОЖ), середнім і високим. В результаті використання U-тесту Мана-Уїтні для порівняння виділених груп між собою виявилися значні відхилення (при p lt; 0,05) за різними тестовими показниками. Так, результат порівняння груп з низьким і високим показником ОЖ показав наступні значущі відмінності: по всіх шкалах опитувальника Міні-мульт (скорочений варіант MMPI) значення нижче в групі з високим показником ОЖ. У групі з високими показниками свідомості життя значимо нижчими виявилися оцінки рівнів реактивної та особистісної тривожності (шкала самооцінки І.Д. Спилбергера) і депресії, значимо вищі - по шкалі оцінок комунікативних та організаторських схильностей і по всьому субшкалам тесту смисложиттєвих орієнтацій. Крім того, було виявлено значну різницю за наступними пунктами складеної нами і використаної в аналізі анкетування "Статус": в групі з високою свідомістю життя більш високі значення за рівнем місячного доходу, по відношенню до себе, за оцінкою свого здоров`я, за оцінкою можливості отримати роботу, по відношенню до навколишнього світу і до людей, по відношенню до свого майбутнього і по відношенню до безробіття. Значущих відмінностей по термінальним цінностям М. Рокича серед виділених груп виявлено не було.

Факторний аналіз всього експериментального матеріалу дозволив виділити кілька факторів, пов`язаних відповідно з особистісними характеристиками безробітних, із структурою смисложиттєвих орієнтацій і з соціальним статусом (вік, сімейний стан, наявність дітей, освіта).

Середнє значення показника ОЖ для всієї вибірки безробітних склало 87,87, що близько зустрічається в літературі значенням середнього ОЖ, наприклад, у алкоголіків I-II ст. - 87,09 (Леонтьєв Д.А.) і значно нижче за аналогічний показник у студентів - 97,16 (Леонтьєв Д.А.).

Показник ОЖ виявився не пов`язаним з підлогою, віком, освітою, сімейним станом, професією, а також з показником ставлення до інновацій і з термінальними цінностями.

Попередній аналіз експериментальних даних дозволяє зробити висновок про те, що ми маємо справу не з ситуативними порушеннями (викликаними лише втратою роботи), а можливо, з порушеннями в професійному самовизначенні, викликаними "ізьянамі" в накопиченому людиною досвіді суб`єктивної активності. З іншого боку, особливості подолання кризової ситуації пов`язані з особистісними характеристиками людини, які визначаються в більшій мірі досвідом саморегулювання поведінкової активності, досвідом прийняття самостійних рішень і дій. Іншими словами, ситуація втрати роботи і проблеми її дозволу є в якійсь мірі і наслідком порушень в професійному самовизначенні. Отже, психологічна робота для надання

ефективної допомоги безробітним повинна вестися в наступних напрямках: допомога в оптимізації емоційного стану, в професійному самовизначенні з урахуванням можливостей і обмежень ситуації, що склалася, в активізації особистісних ресурсів для успішного пошуку роботи, причому основним повинен стати індивідуальний підхід.

Зайцева В.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!