Особливості психологічного супроводу в ситуації втрати роботи

Ситуація на сучасному ринку праці, що відображає загальний кризовий і вкрай нестабільний стан пострадянської Росії, висуває підвищені вимоги до особистості суб`єкта професійної діяльності. Труднощі виникають як на етапі первинного професійного вибору, так і на наступних етапах профадаптаціі і професійної самореалізації. Особливо складною є ситуація вимушеного безробіття, для більшості людей пов`язана з переживанням кризових станів, обумовлених вимушеної деформацією стилю життя, ціннісних орієнтацій і часто втратою важливих життєвих опор. Допомога людині в подоланні кризових ситуацій у зв`язку з втратою роботи, пошук коштів їх благополучного вирішення - проблеми відносно нові для нашого суспільства.

Дослідження деяких особливостей суб`єктних характеристик безробітних, які тривалий час перебувають на обліку в центрі зайнятості м Волгодонська Ростовської області, дозволило виділити найбільш загальні психологічні проблеми даної категорії громадян на вибірці в 382 людини і визначити деякі напрямки психологічного супроводу розвитку особистості в кризовій ситуації втрати роботи. Клієнти служби зайнятості відносяться до різних соціальних прошарків: мають багатий професійний досвід фахівці, які відчувають на собі "всю красу" економічної перестройкі- жінки середнього віку, що втратили кваліфікацію в період виховання дітей-випускники закладів професійної освіти, розплачуватися за наявний дисбаланс між вимогами ринку праці та пропозицією ринку освітніх послуг-випускники шкіл, які обирають шлях продовження освіти або не мають можливості продовжувати освіту в мулу відсутності матеріальних засобів. Проте, проблематика їх звернень до психолога досить близька: це проблеми пригніченості ситуацією, що склалася, неможливість оцінити її об`єктивно, побачити свої типові помилки або визнати своє небажання прийняти і вирішувати ситуацію, помилки інтерпретації поведінки інших людей і нездатність до децентрації, прийняття їх позиції, труднощі усвідомлення можливих шляхів вирішення ситуації і прийняття рішень, характерно відчуття несправедливості події по відношенню до них особисто.

Для більшості тривало безробітних характерними виявилися особливого роду "відносини" з часом: як правило, люди, пасивно ставляться до пошуку роботи, схильні до депресивної забарвленні ситуації, з вираженими рентними установками, пред`являли нижчі результати за шкалою компетентності в часі самоактуалізаціонного тесту-опитувальника ( САТ), орієнтацію людини лише на один з відрізків тимчасової шкали (минуле, сьогодення або майбутнє), дискретне сприйняття свого життєвого шляху. За результатами біографічних самоописів життя сприймалася ними як мало насичена подіями, минуле мало негативне забарвлення.

Також характерними виявилися труднощі в прогнозуванні успішності пошуку роботи, оцінці перспектив працевлаштування, в груповій роботі з елементами психодрами вони стикалися з проблемою побудови моделі свого ідеального (або можливого) майбутнього. Характерною особливістю проживання справжнього було відчуття "втечі від сьогодення" - прагнення жити в минулому або в розмитому, досить неструктурованому майбутньому. Відчуття свого справжнього описувалося клієнтами, як "політ над прірвою", "відстороненість від справжнього", "час тече якось паралельно зі мною, але я не в ньому". Причому характерним для людей з неуспішними стратегіями працевлаштування є неефективне використання свого особистого часу: аналізуючи тимчасові відрізки сьогодення, вони не можуть визначити значущих подій або справ, час "витікає крізь пальці".

Таким чином, психологічний супровід особистості в ситуації втрати роботи не може бути вичерпано наданням інформаційних та рекомендаційних послуг - багатьом безробітним необхідна психотерапевтична підтримка, супровід в пошуку смислових опор і часових орієнтирів в скрутній ситуації їхнього життя.

Основним змістом перших етапів психологічного супроводу стало сприяння розвитку відчуття часу, структурування свого минулого, актуалізації повноти проживання сьогодення і побудови майбутнього. Використовувалися елементи психодрами, робота зі значущими фотографіями, рисункові техніки усвідомлення своєї життєвої перспективи і ретроспективи, елементи поведінкової терапії (структурування теперішнього часу), вправи на "інвентаризацію часу". Як з`ясувалося, використання зазначених технік в роботі з такими різними за віком і соціальним статусом клієнтами, що знаходяться в ситуації вимушеного професійного вибору, дозволяє активізувати особистісні ресурси учасників груп, сприяє інтеграції особистості і розвитку здатності до адаптивним суб`єктним дій на нестабільному ринку праці в постійно змінюються соціально -економічних умовах.

Серпня Є.Б.