Мистецтво як фактор формування смисложиттєвих орієнтацій підлітків

"Без мистецтва людське життя неможливе" - писав Б.Г.Ананьев в статті "Завдання психології мистецтва". При цьому він зазначав, що "незважаючи на величезну популярність мистецтва, виявилося, що психологічні закономірності його досліджені абсолютно недостатньо". Темі психології мистецтва присвячені роботи Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, А.В. Запорожця, В.П. Зінченко, В.М. Аллахвердова, П.В. Симонова. Дослідники (М.Т. Ярошевський, Д.А. Леонтьєв) відзначають загострення інтересу до психологічних факторів породження і сприйняття творів мистецтва, і тенденцію до його наростання, "що пов`язано, мабуть, із загальним інтересом до особистості і до сфери людського духу "(Леонтьєв).

Вплив мистецтва на формування особистості є визнаним фактом. На думку М. С. Кагана, мистецтво несе дітям інформацію особливого роду, служить своєрідним "підручником життя". Вказуючи на величезну роль художньої культури у формуванні людини, Б. М. Неменский відзначав, що прилучення до неї дитини з дитинства може вирішити проблему гуманізації суспільства. Особливо наголошується значення мистецтва в процесі формування і становлення смисложізнен- ної концепції особистості.

Проблемі сенсу життя в зарубіжній психологічній науці уде- лялі увагу представники різних шкіл і напрямків: З. Фрейд і К. Юнг (психоаналіз), А. Адлер (індивідуальна психологія), К. Роджерс, Д. Ройс (гуманістична психологія). У екзистенціальної психології проблема сенсу життя є центральним поняттям (В. Франкл, С. Мадді, Е. Фромм). У вітчизняній науці феномен сенсу життя розглядається в роботах таких психологів, як Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Б.С. Братусь, А.А. Бодалев, А.Н. Леонтьєв, А.Р. Лурія, С.Я. Рубінштейн, Д.А. Леонтьєв.

Особливу важливість проблема пошуку сенсу життя набуває в старшому підлітковому і юнацькому віці, який визначають як час формування світогляду, вибору життєвих цінностей (Л. І. Божович, І.В. Дубровіна, І. С. Кон, і ін.). У дослідженнях останніх років відзначається, що відбуваються глибокі зміни в соціальному житті роблять цей процес ще більш складним. Дану вікову групу розглядають як "барометр" протікають в суспільстві процесів ідеологічної, ціннісної реконструкції (Селіванова З.К., 2001). Саме тому важливим завданням є вивчення факторів, здатних впливати на становлення смисложиттєвих і ціннісних орієнтацій сьогоднішніх підлітків - активних учасників всіх соціальних процесів в найближчому майбутньому. Одним з таких факторів є мистецтво.

У Гімназії при Державному Російському музеї вже більше 15 років реалізується програма "Здрастуй, музей!", Розроблена співробітниками ГРМ і забезпечує можливість глибокого і різнобічного взаємодії учнів з шедеврами образотворчого мистецтва. Так як в даний час програма реалізується в багатьох школах не тільки Санкт-Петербурга і Ленінградської області, а й інших міст Росії, актуальним є вивчення унікального досвіду залучення дітей і підлітків до мистецтва в рамках шкільної програми.

У дослідженні, проведеному в 2008 р, взяло участь 98 учнів Гімназії при ГРМ, 59 дівчат і 39 юнаків у віці 15-18 років. Для вивчення особливостей змістовних орієнтацій гімназистів був використаний тест СЖО Леонтьєва. Були отримані наступні результати: 88% респондентів мають позитивні оцінки за загальним показником свідомості життя-більше 85% - позитивні оцінки по іншим шкалами. Результати ми порівняли з даними проведеного в СПбДУ лонгитюдного дослідження "Індивідуальність: розвиток і стиль життя" (Гришина Н.В., Мірошников, 2006), отриманими на групі студентів, і даними, що враховують гендерні відмінності, отриманими Леонтьєвим (2000) на вибірці дорослих (18-29 років). Загальний показник осмисленості життя гімназистів незначно нижче, ніж у студентів (М = 100 і М = 102,7 відповідно) - у дівчат він вищий, ніж у жінок (М = 99,9 і М = 95,8) - у юнаків - нижче , ніж у чоловіків (М = 101 і М = 103,1). Статистично значущих гендерних відмінностей всередині досліджуваної вибірки виявлено не було.

Томша Є.Ю.